Справа №:755/15518/24
Провадження №: 6/755/1870/24
"22" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про заміну сторони виконавчого провадження,
Заявник - ТОВ «ФК «Сонаті», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ФК «Сонаті» вказує, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис від 16 серпня
2021 року № 22137 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором. На підставі вказаного виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Згідно із Договором відступлення прав вимоги від 13 червня 2024 року № 13-06/24, ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» відступило ТОВ «ФК «Сонаті» право вимоги за кредитним договором від 23 червня
2016 року № 010/0354/82/0217360.
Таким чином, заявник вважає, що до ТОВ «ФК «Сонаті» набуло статусу стягувача за виконавчим написом № 22137, вчиненим 16 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з вказаним, з посиланням на частину п'яту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтю 442 ЦПК України, просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 22137, вчиненого 16 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до провадження, призначено судове засідання на
25 вересня 2024 року на 16-30 год.
25 вересня 2024 року учасники справи у судове засідання не з'явилися, розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2024 року.
22 жовтня 2024 року учасники справи у судове засідання не з'явилися. У своїй заяві ТОВ «ФК «Сонаті» просив розгляд справи здійснювати без участі представника заявника.
Заінтересована особа - ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.
Заінтересована особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О., у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Заінтересована особа - ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Конверти з ухвалою про прийняття заяви до провадження, що двічі направлялися за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , повернулися до суду неврученими з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі
№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня
2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно із вимогами частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
З матеріалів заяви вбачається, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова О.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису № 22137, вчиненого 16 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованість за кредитним договором від 23 червня 2016 року № 010/0354/82/0217360, укладеним з Акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі договору відступлення прав вимоги від 09 квітня 2020 року
№ 114/2-31-F, укладеного між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», за період
з 31 січня 2021 року по 12 липня 2021 року, у розмірі 40 888,76 грн, з урахуванням витрат на вчинення виконавчого напису.
13 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «ФК «Сонаті» укладено договір відступлення прав вимоги № 13-06/24, відповідно до якого, на умовах та в порядку, встановлених цим договором, та відповідно до статті 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників (пункт 2.1.). Внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не змінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного викупу (пункт 2.4.) Відступлення прав вимоги здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами. У зв'язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за кредитними договорами, що наведені у відповідному реєстрі боржників.
Витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 13 червня 2024 року
№ 13-06/24 містить інформацію про кредитний договір від 23 червня 2016 року № 010/0354/82/0217360, боржником зазначено ОСОБА_1 .
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із зазначеними вимогами заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є окремою підставою процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з підпунктів першого та другого частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а тому припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 13 червня 2024 року № 13-06/24, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на умовах, визначених цим договором, наступні права вимоги, зокрема за договором від 23 червня 2016 року
№ 010/0354/82/0217360, боржник - ОСОБА_1 .
Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за матеріалами заяви судом встановлено, що за договором відступлення прав вимоги від 13 червня 2024 року № 13-06/24 та відповідно до з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 13 червня 2024 року № 13-06/24, передано право вимоги до боржника за кредитним договором від 23 червня 2016 року № 010/0354/82/0217360 - ОСОБА_1 .
До заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником долучено інформацію про виконавче провадження № НОМЕР_1, з якої вбачається, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова О.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису № 22137, вчиненого
16 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2016 року № 010/0354/82/0217360 у розмірі 40 888,76 грн.
Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Сонаті», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О., про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 260, 353, 354, 442 ЦПК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого напису
№ 22137, вчиненого 16 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2016 року № 010/0354/82/0217360 в розмірі 40 888,76 грн, з урахуванням витрат на вчинення виконавчого напису, на правонаступника стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43518172, адреса місцезнаходження: вул. Окіпної Раїси, буд. 8, кв. 127, м. Київ, 02002).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2024 року.
Суддя О.О. Хромова