ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11759/24
провадження № 2/753/7226/24
/ЗАОЧНЕ/
08 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Цимбал І.К.
при секретарі: Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратьєв Владислав Миколайович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті якої залишилася спадщина, яка в порядку першої черги спадкування за законом належить позивачу, оскільки ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна, що залишилося після смерті її матері, інших спадкоємців першої черги не має, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався, однак до нотаріальної контори позивач звернулася з пропуском строку, встановленого законом, в зв'язку з чим нотаріусом надано письмову відповідь про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. При цьому поважністю причин пропуску цього строку позивач зазначає те, що одразу після поховання матері, позивач булла змушена виїхати з України до Німеччини, куди з початком війни, у зв'язку із запровадженням в Україні 24.02.2022 р. воєнного стану, евакуювалась її донька, та яка потребувала допомоги матері у догляді за дітьми. У жовтні 2023 р. позивач отримала в Німеччині документи, що надавали їй прихисток та право постійно знаходитись в Німеччині до 24.03.2024 р. Знаходячись в Німеччині, позивач 22.02.2024 р. отримала лист від уряду Німеччини, де зазначено, що термін офіційно дозволеного перебування для громадян України подовжено до 04.03.2025 р. Відповідно донька залишалась в Німеччині та потребувала допомоги позивача у догляді за дитиною. Позивач змогла приїхати до України лише у червні 2024 р. та відразу звернулась до ПН КМНО Кондратьєва В.М. із наміром подати заяву про прийняття спадщини. Проте 11.06.2024 р. позивач отримала відмову, через пропущений шестимісячний строк на прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України. Відтак позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подавав, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.
про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Дослідивши матеріли справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с. 23/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 , померла /а.с. 22/.
Позивач є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, після смерті своєї матері, проте позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Як встановлено в судовому засіданні такий строк був пропущений з поважних причин, який пов'язаний з вимушеним переїздом до іноземної країни до своєї доньки після смерті своєї матері та змогла приїхати до України лише у червні 2024 року.
Після приїзду до України, ОСОБА_1 звернулася до ПН КМНО Кондратьєва В.М. з заявою про прийняття спадщини, проте роз'ясненням приватного нотаріуса від 11.06.2024 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дії /а.с. 9-10/.
Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на обєкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
У відповідності з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а тому останній може бути продовжено в судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р., суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратьєв Владислав Миколайович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Головуючий: І.К. Цимбал