ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/306/24
провадження № 2/753/2960/24
/ЗАОЧНЕ/
30 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Цимбал І.К.
при секретарі Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову посилається на те, що з 2005 року мала близькі та приязні стосунки з ОСОБА_3 . В 2012 році позивач завагітніла від ОСОБА_3 і ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина - ОСОБА_4 , однак, оскільки позивач не перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 актовий запис було зроблено за вказівкою матері, тобто в свідоцтві про народження в графі батько зазначений ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 , позивач бажає встановти факт батьківства, для отримання спадщини та призначення пенсії дитині, яка втратила батька. В зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом про встановлення факту батьківства.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав заяву про слухання справи в його відсутність позовні вимоги підтримав проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останньої та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.
Представник третьої особи - в засідання не з'явився, просив розглянути справу за відсутності представника останнього.
Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями125, 130 Сімейного кодексу України.
Передумовою звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.9/.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до Витягу з Державного реєстру актів-цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, вбачається, що в графі «батько» вказано « ОСОБА_4 », відомості записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /а.с.7-8/.
Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Так як ОСОБА_1 встановлює факт батьківства ОСОБА_3 по відношенні до сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оформлення пенсії по втраті годувальника та прийняття спадщини, а тому вбачається спір про право та позивач обрала спосіб захисту своїх прав в порядку позовного провадження.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Як встановлено судом, відомості, щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_5 щодо батька дитини, зокрема його та по-батькові, відповідає по-батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки необхідне їй для прийняття спадщини та оформлення пенсії по втраті годувальника.
В даному випадку факт батьківства безумовно підтверджується висновком молекулрно-генетичного експертного дослідження №42977 від 17.06.2024, згідно якого ймовірність того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (рідний батько ОСОБА_3 ) є біологічним батькомбатька дитини вірогідність складає 99,97%, тобто батьком дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 .
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №160 від 18 січня 2013 року складеного Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, записавши батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: