ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16301/24
провадження № 3/753/5786/24
"22" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Гармаша М.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
29 липня 2024 року о 05-й годині 04 хвилини в м. Києві по вул. Ревуцького (шляхопровід, просп. Бажана, 40 в сторону вул. Вербицького), громадянин ОСОБА_1 передав право керування водію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Власник перебував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою Alcotest drager. Результат 1,56, тест 5296, чим порушив п. 2.9Г. Від керування відсторонений.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Вказав, що нікому не передав право керування транспортним засобом. За кермом був він, а не ОСОБА_2 .
Захисник Гармаш М.Ю. в судовому засіданні просив закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, які підтверджують те, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, так само відсутній результат такого огляду. Вказав, що керування транспортним засобом здійснював саме ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського. Крім того, транспортний засіб належить ОСОБА_1 , що підтверджує, що за кермом був саме він. На підставі чого в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу адміністратвиного правопорушення, яка полягала у передачі керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 сам здійснював таке керування.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , інспектор взводу 2, роти 1, батальйону 2, полку 2 УПП у м. Києві ДПП суду пояснив, що під час патрулювання з інспектором ОСОБА_4 приїхали на допомогу до іншого екіпажу, оскільки мали привезти Драгер. На місці події стояли 2 чоловіка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння. На запитання хто водій, повідомили що інша людина. Через хвилин 10 підійшов чоловік, який повідомив, що водій транспортного засобу він. Коли вказаному чоловіку роз'яснили відповідальність та його права, він сказав, що водій не він, а хлопці попросили його так сказати. Потім ОСОБА_1 сам особисто повідомив, що за кермом був ОСОБА_2 . Вказаним особам було роз'яснено, що відносно них будуть складені протоколи. Коли роз'яснили ОСОБА_1 п.2.9 г, між ним та ОСОБА_2 почалась сутичка.
Свідок ОСОБА_4 , інспектор взводу №1, роти № 1, батальйону №2, полку 2, суду пояснив, що в липні 2024 року прибули до екіпажу, які повідомили, про ДТП та двох чоловіків у стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце, там знаходились два чоловіка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в стані сп'яніння алкогольного. Через 5 хвилин прийшов третій чоловік та сказав, що за кермом авто був він. Через деякий час вказаний чоловік повідомив, що хлопці попросили його допомогти їм і сказати, що водій він. Під час розмови з вказаними особами, вони заперечували свою вину, але потім ОСОБА_1 повідомив, що за кермом був ОСОБА_2 . В подальшому коли вони зрозуміли відповідальність, між ними почалась сутичка. Безпосередньо при розмові з ОСОБА_1 , було повідомлено, що відносно нього складуть протокол, останній сказав, що за кермом був ОСОБА_5 .
Суд вислухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника, свідків повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.2.9 «Г» ПДР України водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 5 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння (ч.1 ст.130 КУпАП), настає за умови, що тому, хто це робить, відомо про такий стан.
Враховуючи викрадене для притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення такої заборони, суду необхідно встановити, що особі було відомо про стан алкогольного сп'яніння особи, якій передав керування автомобілем.
З відеозапису нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що працівники поліції прибули на вул. Ревуцького, де було здійснено дорожньо-транспортну пригоду.
На місці події знаходились дві особи ОСОБА_1 власник автомобіля «Cherry» д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , які вели себе некоректно, виражались нецензурною лайкою. Вказані особи, не заперечували факту перебування в стані алкогольного сп'яніння. На питання працівників поліції хто був за кермом, спочатку повідомили, що була третя особа. Прибувши на місце третя особа чоловік, просто був присутній, і не повідомляв, що він був за кермом. В подальшому ОСОБА_1 почав говорити, що за кермом був він, при цьому останній не має права керувати транспортними засобами. З відеозапису вбачається, що працівниками поліції було встановлено, що за кермом був ОСОБА_2 . Але в ході оформлення протоколів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали все заперечувати, вели себе некоректно.
При цьому, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не заперечували того факту, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога, за що відносно нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що саме ОСОБА_1 повідомив, що за кермом його автомобіля був ОСОБА_6 .
Вказані пояснення свідків та відеозапис надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані докази отримані у встановленому законом порядку тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не передавав керування ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння власним транспортним засобом, суд сприймає критично, оскільки жодних доказів на спростування наведено чи то відео чи письмових захистом не надано.
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться наявним в матеріалах справи чеком приладу Драгеру, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат 1,56 % проміле (а.с.2), акті на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 (а.с.3), направленням на огляду водія транспортному засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху (а.с.4), копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД 965543 відносно ОСОБА_7 за порушення п. 2.5 ПДР України за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.5), копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД 811558 відносно ОСОБА_7 за порушення п. 13.1 ПДР України за ст. 124 КУпАП (а.с.6), схемі ДТП (а.с.7)
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів вважаю що при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Суд критично оцінує пояснення ОСОБА_1 , що були дані ним в судовому засіданні і вважає, що ці пояснення є способом його захисту від висунутого обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наміром уникнути адміністративної відповідальності. Його пояснення в повному обсязі спростовуються вище викладеними доказами.
Судом встановлено, працівники поліції встановивши, що власник автомобіля «Cherry» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , передав керування транспортним засобом особі, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 , почали оформлювати процесуально дії ОСОБА_1 , а саме складати протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 «Г» ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба