Справа № 752/9994/24
Провадження по справі № 1-кп/752/1815/24
"13" серпня 2024 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №12024100010000763, дані про яке 19.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю сторін і учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
встановив:
У травні 2024 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи його таким, що відповідає вимогам КПК України, провадження підсудним Голосіївському районному суду м. Києва.
Обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою. В обґрунтування вимог зазначив, що виплатив потерпілій грошову компенсацію. Щодо обставин ДТП пояснив, що дійсно пізно ввечері 18.03.2024 керував автомобілем «Ford» н.з. НОМЕР_1 , зокрема рухався по вул. Антоновича та повертав на вул. Федорова . Між тим, він під час руху не відчув ніяких перешкод, зокрема і пішоходів, та тільки на наступний день, коли його розшукали працівники поліції, дізнався, що він здійснив наїзд на дівчину.
Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що отримала від обвинуваченого суму коштів. Не заперечувала проти закриття справи. Їй тяжко пригадувати про ті події.
Прокурор також не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим, надавши документи, що характеризують його особу. Також просил вирішити питання про речові докази, судові витрати покласти на обвинуваченого, арешт з транспортного засобу скасувати та повернути власнику.
Суд роз'яснив ОСОБА_3 підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, а також те, що дана підстава не є реабілітуючою, та отримав його згоду на таке звільнення.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд розглядає таке клопотання невідкладно.
Стаття 46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у тому, що він керуючи технічно справним автомобілем марки «FORD» моделі «FUSION», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по дорожньому покритті, крайньої лівої смуги руху вул. Антоновича та виконуючи маневр лівого повороту на вул. Івана Федорова порушив вимоги пунктів 2.3 б); 16.2 Правил дорожнього руху України а саме: проявив неуважність, перебуваючи на регульованому перехресті та повертаючи ліворуч не надав дорогу пішоходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину вул. Івана Федорова в межах регульованого пішохідного переходу на зелене світло світлофора зліва направо відносно руху автомобіля, та допустив наїзд на ОСОБА_6 лівою бічною частиною свого автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної потерпіла отримала закриту травму лівої стопи у вигляді перелому ІІ плюснової кістки, яке за ступенем тяжкості визнано тілесним ушкодженням середньої тяжкості.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Як було встановлено у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 з необережності вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Між тим, під час досудового розслідування не було встановлено, чи перебував ОСОБА_3 у момент вчинення інкримінованих йому дій у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів. Це пов'язано із тим, що ОСОБА_3 після вчинення наїзду на потерпілу не зупинився та залишив місце ДТП, тому його огляд не був проведений. Між тим, відповідно до ст. 46 КК України така обставина як відсутність у водія, щодо якого вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з обов'язкових вимог.
Крім того, в судовому засіданні не знайшов факт примирення із потерпілою. Лише здійснення ОСОБА_3 виплати певної суми ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди, не може свідчити про примирення.
Таким чином суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України відсутні.
Виконавши вимоги ст.342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.Провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва відповідно до вимог ч.1 ст. 32 КПК України.
На дату проведення підготовчого судового засідання угод у кримінальному провадженні не укладалося і до суду не надходило. Підстав для закриття кримінального провадження відповідно до пунктами 5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України суд не вбачає. У клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі примиренням було відмовлено.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені ч.2 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку про закінчення підготовчого провадження.
Керуючись ст. 46 КПК України, ст. 284, 314-316 КПК України, суд, -
постановив:
Відмовити обвинуваченому у звільненні його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100010000763, дані про яке 19.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться о 15 год 13 серпня 2024 у залі судових засідань Голосіївського районного суду м. Києва.
В судове засідання викликати сторони судового провадження, представника потерпілого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1