Справа № 709/1706/24
21 жовтня 2024 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ліквідатора ФГ «Лідія», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня
2024 року № 644/23-00-24-06-19 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Лідія» встановлено, що посадова особа - ліквідатор ОСОБА_1 вчинив порушення вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України в частині достовірності та повноти відображення інформації в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ - ІV квартали 2018 року та ІІІ квартал 2019 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ч. 1 ст. 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складання протоколу це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП настає в разі неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Тобто, зазначеною нормою закону передбачено декілька правопорушеннь, вчинення яких тягне за собою адміністративну відповідальність.
В порушення вимог ч. 1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яке саме правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, було виявлено податковим органом під час проведення перевірки - неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, або перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), або неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Таким чином, податковим органом не зазначена суть правопорушення, яке на його думку, вчинив ОСОБА_1 .
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить переліку конкретних дій або бездіяльності, які призвели до порушень встановленого законом порядку порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Виявлені при перевірці порушення не можуть автоматично, без зазначення конкретних дій, що до цього призвели, ставитись в провину особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти росії»(«Malofeyevav.russia», рішення від 30 травня
2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelinv.russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-4, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Г. Романова