23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/8939/24
адміністративне провадження № К/990/38877/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 420/8939/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у відмові виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102,00 грн.), на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), на 1 січня 2022 року (2481,00 грн.) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.), відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102,00 грн.), на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), на 1 січня 2022 року (2481,00 грн.) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.), відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та інших щомісячних видів грошового забезпечення B розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5813,76 грн. протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 420/8939/24 повернуто скаржнику, оскільки не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 420/8939/24.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Верховний Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Вказаний підхід неодноразово був застосованих Верховним Судом під час оцінки дій учасників справи щодо виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції про залишення поданих до суду заяв та скарг без руху, зокрема у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 04 лютого 2023 року у справі №240/462/22, від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 420/8939/24.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій