про відкриття касаційного провадження
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №460/24083/23
адміністративне провадження №К/990/30304/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року
у справі №460/24083/23
за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 20 вересня 2023 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 20 вересня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_2 з 20 вересня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопад 2023 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , 30 липня 2024 року звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку до Верховного Суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник зазначає, що копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року на його адресу не надходила, а про існування рішення суду апеляційної інстанції дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
10 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги.
У заяві ОСОБА_1 просить Суд звільнити її від сплати судового збору на підставі положень пункту 14 частини другої статті 3 та пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), оскільки вважає, що судовий збір не підлягає справлянню за подання нею касаційної скарги у даній справі, враховуючи, що спір стосується захисту соціальних прав неповнолітньої ОСОБА_2 .
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Так колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно пункту 14 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Разом з тим, Судом встановлено, що спір у цій справі стосується соціальних прав неповнолітньої ОСОБА_2 .
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки справляння судового збору за подання касаційної скарги у даній справі Законом №3674-VI не передбачено.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку ОСОБА_1 зазначає: введення воєнного стану вплинуло на можливість дотримання строку; у позивачки відсутня адреса електронної пошти; копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року на адресу позивачки не надходила; про існування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проаналізувавши зміст та доводи заяви про поновлення строку, колегія суддів дійшла висновку про її обґрунтованість, оскільки у своїй сукупності такі обставини як: незначний пропуск строку, неотримання копії оскаржуваного рішення, введення воєнного стану на території України, позивачка є інвалідом 2 групи, а також, що предметом спору є захист її соціальних прав, є поважними причинами пропуску строку.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а пропущений строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року підлягає поновленню.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 39 Закону №796-XII, у зв'язку із чим дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Скаржник вказує, що суди першої і апеляційної інстанцій не врахували при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (Пз/9901/55/18), про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 та статті 39 Закону №796-ХІІ із 17 липня 2018 року особа, має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону №796-ХІІ.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, з метою з'ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статті 39 Закону №796-XII та необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (Пз/9901/55/18).
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету в Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати особистий кабінет у підсистемі "Електронний суд".
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Визнати поважними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №460/24083/23.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №460/24083/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
3. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/24083/23.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.А. Єзеров
О.П. Стародуб