22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №160/24182/23
адміністративне провадження №К/990/38283/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ялова Юлія Олександрівна, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №160/24182/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Центр пробації», у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасної виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 29 листопада 2022 року по 19 серпня 2023 року у сумі 117700 грн. 39 копійок.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; стягнуто з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у сумі 72045,24 грн.; стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Центр пробації».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні.
Стягнуто з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні у розмірі 17911,80 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
07 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ялова Ю.О., на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №160/24182/23.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд першої інстанції розглянув справу №160/24182/23 в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням та належним обґрунтуванням виняткових обставин, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ялова Юлія Олександрівна, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №160/24182/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко
Судді: А.В. Жук
Н.М. Мартинюк