23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 620/7570/24
адміністративне провадження № К/990/39095/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №620/7570/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 17 травня 2019 року по 18 липня 2022 року та період з 19 липня 2022 року по 26 квітня 2024 року (згідно з нормами статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два повні календарні місяці служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17 травня 2019 року по 18 липня 2022 року та період з 19 липня 2022 року по 26 квітня 2024 року (згідно з нормами статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два повні календарні місяці служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14 жовтня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №620/7570/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу підписав тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 . Проте в матеріалах касаційної скарги жодного документу в підтвердження його повноважень немає.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За такого правового регулювання та викладених обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішуються.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу касаційну військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №620/7570/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська