Справа № 127/18661/24
Провадження № 2/127/2540/24
23 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, мотивуючи позовну заяву тим, що 29.10.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №102478882, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, відсоткова ставка 1,25% за один день користування кредитом.
10.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022/50, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», право вимоги до позичальників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №102478882 від 29.10.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит №102478882 від 29.10.2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до Відповідача. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 10.05.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 51750,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 40750,00 грн., заборгованість за комісією 1000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та 3028,00 грн. судового збору, а також 13000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не подала. Судову кореспонденцію, разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі (з роз'ясненням її процесуальних прав) отримала 26.07.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Встановлений судом процесуальний строк для подання заяв по суті справи - закінчився (а.с. 92).
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, а саме з договору кредиту, що регулюються відповідними нормами ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що 29.10.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №102478882, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, відсоткова ставка 1,25% за один день користування кредитом (а.с. 5-11).
Відповідно до п. 6.2. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційний системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
10.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022/50, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», право вимоги до позичальників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №102478882 від 29.10.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с. 16-21).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит №102478882 від 29.10.2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с. 22-27).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно зі ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, у відповідача перед ТОВ «Коллект центр», внаслідок невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка станом на 10.05.2024 року, становить 51750,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 40750,00 грн., заборгованість за комісією 1000,00 грн. (а.с. 15).
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором у сумі 51750,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістаснс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну, платіжну інструкцію №0433370000 від 10.05.2024 року, копію заявки на надання юридичної допомоги №489 від 26.04.2024 року на суму 13000,00 грн. по супроводу примусового стягнення заборгованості, копію витягу з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024 року.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до Витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024 року, адвокатським об'єднанням було надано юридичну допомогу: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4000,00 грн. (витрачено 2 години) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9000,00 грн. (витрачено 3 години).
Як зазначено Верховним Судом в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.
З огляду на викладене, надання представником позивача такої правничої послуги як надання усної консультації, не може включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вона не підтверджена належними доказами. Отже сума в розмірі 4000,00 грн. не підлягає врахуванню судом при визначені розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, за встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, по даній категорії справ має місце усталена судова практика, а тому суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 5000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 204, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №102478882 від 29.10.2021 року у розмірі 51750,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 23.10.2024 року.
Суддя: