Справа №127/14267/23
Провадження №1-в/127/878/24
22 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 в режимі відеоконференції клопотання засудженої ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженої ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства.
Клопотання мотивоване тим, що караність діяння, за яке ОСОБА_4 засуджена, усунута, тому вона має бути звільнена від відбування призначеного їй покарання
Засуджена ОСОБА_4 в судовому засіданні своє клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання засудженої не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання , зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Зі змісту частини другої статті 74 КК випливає, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З матеріалів особової справи засудженої випливає, що ОСОБА_4 засуджена вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2023 за частиною четвертою статті 185 КК, з урахуванням частини першої статті 71 КК до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Зі змісту зазначеного вироку випливає, що вартість викраденого 10.03.2023 ОСОБА_4 майна становила 2485 грн.
09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилання відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-ІХ), яким стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) викладена у новій редакції.
Зокрема, зі змісту частини першої статті 51 КпАП випливає, що відповідальність за цією нормою настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМДГ).
Частиною другою статті 51 КпАП встановлена відповідальність за вчинення дії, передбаченої частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох НМДГ.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною першою статті 5 КК визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В свою чергу частиною третьою статті 5 КК передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2023 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1342 грн.
Суд враховує, що Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23) зауважив таке.
Частиною другою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ.
Аналіз указаних норм закону, як зазначив ВС, свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КпАП, а саме 2 НМДГ.
Положеннями частини першої статті 3 КК встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК).
Отже, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для звільнення засудженої від призначеного їй покарання необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого нею майна 2 НМДГ (станом на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто 2684 грн. у 2023 році.
Аналогічні висновки ВС зробив у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21).
Як суд зазначив вище, зі змісту вироку, яким ОСОБА_4 засуджена до відбування призначеного їй покарання, випливає, що вартість майна, яким вона заволоділа становила 2485 грн. Наведені розміри майна менші за законодавчо визначений розмір шкоди, з якої встановлена кримінальна відповідальність.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів частини другої статті 74 КК, висновків, зроблених ВС у наведених вище постановах, а також принципу зворотної дії закону в часі, закріпленого статтею 58 Конституції України і статтею 5 КК, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 має бути звільнена від відбування покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2023 у зв'язку з усуненням караності діяння.
Разом з тим, як суд зазначив вище, вказаним вироком ОСОБА_4 було призначене покарання з урахуванням частини першої статті 71 КК, а саме шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2022.
В матеріалах особової справи наявна копія вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2022, відповідно до якого ОСОБА_4 засуджена за частиною четвертою статті 185 КК до покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі статті 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Зі змісту наведеного вироку убачається, що ОСОБА_4 засуджена за вчинення 02.09.2022 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК. При цьому, загальна сума викраденого ОСОБА_4 майна становила 5951 грн., що значно перевищує 2 НМДГ станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 2481 грн. у 2022 році.
Тому ОСОБА_4 має здійснювати подальше відбування покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2022.
Керуючись статтями 371, 537 КПК, суд
На підставі частини другої статті 74 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2023, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 такою, що відбуває покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2022 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з іспитовим строком 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: