про відмову у відкритті касаційного провадження
21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №200/3909/24
адміністративне провадження № К/990/38417/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №200/3909/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2024 №057350008256 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.05.2024 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1 шахтарі підземні, що дає право на пенсію на пільгових умовах не врахованих періодів в кратному обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, за час проходження військової служби в період безпосередньої участі в АТО/ООС у трикратному розмірі: з 30.06.2015 по 22.09.2015, з 02.10.2015 по 23.12.2015, з 09.01.2016 по 16.03.2016, з 21.03.2016 по 31.05.2016, з 21.09.2016 по 15.03.2017, з 31.03.2017 по 01.08.2017, 16.08.2017 по 16.11.2017, з 19.04.2018 по 20.06.2018, з 06.07.2018 по 27.12.2018, з 29.05.2019 по 10.08.2019, з 26.08.2019 по 22.12.2019, з 27.07.2020 по 02.09.2020, з 22.09.2020 по 01.07.2021, а також військової служби під час дії воєнного стану у складі діючої армії Збройних сил України (безпосередню участь у бойових діях у воєнний час) до стажу для визначення розміру пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці періодів з 24.02.2022 по 31.10.2022, з 06.11.2022 по 05.05.2023, з 06.05.2023 по 16.03.2024, з 27.03.2024 по 14.05.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник у касаційній скарзі не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі.
Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та про те, що судами попередніх інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі № 185/6919/16-а, від 17.10.2022 у справі №340/395/17, оскільки вони були сформульовані до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 (далі - Постанова №119) до підпункту «а» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393).
У цій справі спір стосується питання застосування Порядку №393, із змінами, внесеними Постановою №119, а судові рішення, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які виникли до змін, внесених Постановою №119, що не є релевантними до правовідносин у цій справі, висновки у наведених справах сформульовані Верховним Судом за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.
У свою чергу, судами попередніх інстанцій враховано висновки, сформульовані Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22, від 15.01.2024 у справі №240/22910/22, в яких суд касаційної інстанції сформулював висновки щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, в редакції після 19.02.2022
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №200/3909/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб