про відкриття касаційного провадження
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №640/17904/20
провадження №К/990/39167/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.
перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №640/17904/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (YASNO) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги») звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просило суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідних змін до постанов НКРЕКП від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» протиправною;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2 900 100,00 грн в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що затверджені відповідачем Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядок формування цін на універсальні послуги, з урахуванням внесених змін, не передбачають механізмів щодо компенсації витрат постачальників універсальних послуг, яким є ТОВ «Київські енергетичні послуги», пов'язаних із платою за небаланси, що виникають як різниця між замовленим погодинним обсягом купівлі електроенергії та фактичним погодинним обсягом спожитим споживачами. Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП, що полягає у неприйнятті змін до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядку формування цін на універсальні послуги, які б передбачали покриття витрат, пов'язаних із платою за небаланси, понесені Товариством у результаті господарської діяльності збитки підлягають відшкодуванню згідно з частиною першої статті 23 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024, позов задоволено повністю.
Відповідач з судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен указати конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач вважає, що існують підстави, визначені пунктами 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження, а саме посилається на те, що:
- суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є підставою для скасування судових рішень в порядку статті 353 КАС України;
- за неправильного застосування норм матеріального права, а саме постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2387 та постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 694, судами попередніх інстанцій не враховано можливість врахування додаткових витрат на оплату небалансів, та можливість НКРЕКП врахування небалансів електричної енергії за наслідками проведення перевірок, та враховуючи пункт 4 частини другої статті 245 КАС України, зобов'язати НКРЕКП вчинити такі дії. Суди попередніх інстанцій не встановили, що позивач у позовній заяві не зазначав, яким чином визнання протиправною бездіяльності відповідача призведе до поновлення його прав, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії, як наслідку визнання протиправною бездіяльності, позовна заява не містила;
- поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що на сьогодні, НКРЕКП розроблені зміни до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177 (зміни до постанови № 1177), які передбачають врахування купівлі постачальниками універсальних послуг частини обсягів на балансуючому ринку у зв'язку з постачанням електричної енергії споживачам при розрахунку ціни на універсальну послугу;
- суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень посилались на постанови Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 640/18697/20, від 27.07.2023 у справі №640/17904/20, проте такі справи не є релевантними до справи № 640/17904/20;
- суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення, безпідставно вийшли за межі позовних вимог, визначаючи звернуті позивачем вимоги саме до Державної казначейської служби України щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» збитків, завданих НКРЕКП необґрунтованими, та вирішивши стягнути на користь Товариства саме за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП 2 900 100,00 грн;
- суди при винесенні оскаржуваних рішень не застосували висновки Великої Палата Верховного Суду, викладені у постановах від 14.04.2020 № 925/1196/18 (12-153гс19) та від 12.03.2019 у справі №920/715/17, та не встановили факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинного зв'язку між правопорушенням і збитками.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про розгляд судом першої інстанції справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи таке.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
У судовому засіданні 19.04.2021 судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали даної справи до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято справу до провадження зазначеним судом.
У рішенні Київського окружного адміністративного суду зазначено, що розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження.
Ухвал суду першої інстанції про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлено.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відсутність висновку щодо пункт 4 частини другої статті 245 КАС України, оскільки Велика Палата Верховного Суду і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлювали підхід щодо застосування вказаної норми процесуального законодавства у різних правовідносинах.
Крім того, відповідач за текстом касаційної скарги стверджує, що жодним законодавчим актом не передбачено зобов'язання НКРЕКП прийняти постанову про внесення змін до постанов Регулятора від 05.10.2018 № 1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та № 1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».
Тобто, довід касаційної скарги про неефективність способу захисту (тільки визнання протиправною бездіяльності без зобов'язання вчинити певні дії) протирічить іншому доводу про неможливість суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти нормативно-правовий акт про внесення змін до іншого акта.
Інші доводи касаційної скарги потребують ретельної перевірки, тому колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338, 340, 375 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №640/17904/20.
2. Витребувати із Київського окружного адміністративного суду справу №640/17904/20.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко