22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 520/37664/23
адміністративне провадження № К/990/17916/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 (суддя Зоркіна Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 (колегія суддів: Мельнікова Л.В., Бегунц А.О., Курило Л.В.) у справі №520/37664/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 26.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому з 01.07.2021 по 06.12.2022 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713);
- стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області недоплачену за період з 01.07.2021 по 06.12.2022 доплату до пенсії відповідно до постанови № 713 грошову суму у розмірі 34387,09 грн.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
3. 06.01.2024 позивачем подано заяву, в якій він зазначив, що на спірні правовідносини не поширюється строк звернення до суду, оскільки невиплата щомісячної доплати до пенсії відбулась за вини відповідача.
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
5. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.04.2024 залишив ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 без змін.
6. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2024 відкрив касаційне провадження.
8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
9. У зв'язку з предметом касаційного перегляду справа розглядається в порядку письмового провадження.
10. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн. не є ані складовою грошового забезпечення, ані додатковим видом грошового забезпечення, що виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Суди зазначили, що позивач мав реальну можливість дізнатися про обставини щодо ненарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. при отриманні пенсії з липня 2021 року, проте, звернувся до суду із цим позовом 26.12.2023.
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з вимогами, пов'язаними з нарахуванням доплати до пенсії за період з 01.07.2021 по 06.12.2022, суди вважали позов таким, що підлягає поверненню на підставі частини другої статті 123 КАС України.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій застосували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, які є нерелевантними щодо цієї справи.
Скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, а саме застосовано норму загального закону (статтю 122 КАС України), замість норми спеціального закону (статті 51 Закону №2262-ХІІ).
Також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на різну практику щодо вирішення спірного питання Верховним Судом та наявністю виключної правової проблеми.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
14. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
15. Приписи пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
17. За приписами частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
18. Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
21. Спірні правовідносини виникли у зв'язку з ненарахуванням та невиплатою позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою № 713, з 01.07.2021 по 06.12.2022.
22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
23. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
24. Про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.07.2021 останньому не могло не бути відомо принаймні з серпня 2021, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2021 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до березня 2023 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
25. Колегія суддів вказує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
26. На обгрунтування поважності причин строку звернення до суду, позивач посилаючись на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначив, що право щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком.
27. Наведені позивачем у його заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 05.03.2024 у справі №300/5476/22 та від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.
28. Колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
29. За таких обставин подання позивачем у грудні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з липня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
30. Стосовно доводів касаційної скарги, що в спірних правовідносинах необхідно застосувати положення частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, частина третя статті 51 Закону №2262-ХІІ поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно непроведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.
31. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказана виплата не є складовою грошового забезпечення, тому до спірних правовідносин положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ не застосовуються.
32. З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся лише 26.12.2023, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
33. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви.
34. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
35. Також Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Судом сформована єдина практика щодо застосування строків звернення до суду щодо виплати доплати до пенсії, передбаченої постановою № 713, виключна правова проблема в цій справі відсутня.
36. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
В задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук