Провадження № 22-ц/803/7419/24 Справа № 202/3507/20 Суддя у 1-й інстанції - Марченко Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
22 жовтня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цивільній справі за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про витребування майна, -
09 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2021 року.
Заява обґрунтована тим, що вказаним судовим рішенням у нього була витребувана на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартира АДРЕСА_1 .
При ухваленні цього рішення суд виходив із того, що 14.07.2016 року приватним нотаріусом Кучер А.А. на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2016 року по справі № 202/3829/16-ц було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . 19.07.2016 року вказана квартира була придбаним ним у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кучер А.А. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року рішення від 21.06.2016 року по справі № 202/3829/16-ц було скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вказані обставини стали підставою для задоволення позову у даній справі. При цьому, на думку відповідача, визначальною обставиною стало прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 18.12.2019 року у справі № 202/3829/16-ц.
Водночас постановою Верховного Суду від 21.09.2022 року постанова Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року по справі № 202/3829/16-ц, яка стала підставою для задоволення позову у даній справі, була скасована, а справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року апеляційна скарга прокурора була задоволена, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2016 року по цивільній справі № 202/3829/16-ц скасовано з одночасною відмовою у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 10.04.2024 року постанова Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, станом на теперішній час є скасованим судове рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення від 25.05.2021 року по справі № 202/3507/20.
За цих підстав, а також посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем та витребуванням майна на нього покладено надмірний тягар, ОСОБА_1 просив поновити йому строк на звернення з заявою про перегляд рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2021 року за нововиявленими обставинами, вказане рішення скасувати та у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про витребування майна відмовити.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2021 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2021 року, що ухвалене в межах цивільної справи № 202/3507/20 за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про витребування майна, скасувати в порядку його перегляду за нововиявленими обставинами.
Ухвалити рішення, яким відмовити Керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, у задоволенні позову, заявленого до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про витребування майна.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2016 року постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року, прийнятою у справі № 202/3829-16-ц, було скасоване, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Вказані обставини у своїй сукупності стали підставою для задоволення позову у даній справі. При цьому визначальною обставиною стало прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 18.12.2019 року, і вказане судове рішення стало єдиною підставою для ухвалення рішення від 25.05.2021 року. Постановою Верховного Суду від 10.04.2024 року постанова Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, станом на теперішній час скасованим є судове рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення від 25.05.2021 року.
Місцевий суд, постановляючи ухвалу від 06.07.2024 року, розглянув інші підстави: зокрема факт перегляду (вчетверте) заочного рішення від 21.06.2016 року, що ухвалене у цивільній справі № 202/3829/16-ц, незважаючи на пряму імперативну заборону, встановлену ч. 5 ст. 423 ЦПК України. Отже, з урахуванням того факту, що визначена позивачем підстава позову перестала існувати, а суди не наділені повноваженнями розглядати інші підстави позову, за наслідками перегляду рішення від 25.05.2021 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції повинен був ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану. Зазначає,що заочне рішення від 21.06.2016 по справі №202/3829/16-ц, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 наразі не набрало законної сили, підстав для висновку про наявність у ОСОБА_2 права власності на спірне майно та, відповідно, права на його відчуження ОСОБА_1 , що може бути підставою для перегляду рішення суду про витребування майна за нововиявленими обставинами, немає. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року по справі №154/3029/14-ц висловила позицію, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК. Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Таким чином, постановлення Верховним Судом постанови від 10.04.2024 року по цивільній справі № 202/3829/16-ц про скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції не означає остаточного вирішення справи, отже, й остаточного формування правового висновку у справі.
В судове засідання з'явилися ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвокат Садиленко О.Л., представникДніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області -Дидюк Н.О. та представникДніпровської міської ради-Скосарев І.Д..
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 частини 2 статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року визнано право приватної власності ОСОБА_3 для подальшої державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 кв.м..
19 липня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А., зареєстрований в реєстрі за № 2497. Цього ж дня, 19.07.2016 року право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В подальшому постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року було скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об'єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права на приватизацію та визнання права власності відмовлено.
В червні 2020 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області (наразі - Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра) звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про витребування майна.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25.05.2021 року позов керівника прокуратури задоволено та витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасовано та справу направлено до апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року було скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10.04.2024 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 11.10.2023 року скасовано та справу направлено до апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник обгрнутовував тим, що постановою Верховного Суду від 10.04.2024 року скасована постанова Дніпровського апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , тобто відпали підстави для витребування у нього спірного майна.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно виходив із того, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року, якою було скасовано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року по справі № 202/3829/16-ц, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , хоча й була скасована постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року, однак відповідно до постанови Верховного Суду від 10.04.2024 року цивільна справа № 202/3829/16-ц направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На цей час заочне рішення від 21 червня 2016 року по справі № 202/3829/16-ц, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , переглядається в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави для скасування рішення про витребування майна за нововиявленими обставинами до розгляду апеляційної скарги. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року по справі №154/3029/14-ц про те, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК. Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що законність рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року перевіряється апеляційною інстанцією та остаточне рішення не прийнято, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: