Провадження № 22-ц/803/9213/24 Справа № 210/7081/23 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
22 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 210/7081/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»,
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2024 року, яке ухвалено суддею Скотар Р.Є. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В грудні 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 21 лютого 2021 року, за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту (ІD заявки па кредит: 3212939) Дана заява № 10003212939 від 21 лютого 2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://cashberry.com.ua/.
Відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 10003212939 від 21 лютого 2021 року з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та 21 лютого 2021 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 10 000 гри. Дані кошти були перераховані через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання відповідачем грошових коштів за транзакцією 31390-88639-78853.
Кредитний Договір № 10003212939 від 21 лютого 2021 року було укладено строком на 21 день.
05 серпня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає ТОВ «Діджі Фінанс» за плату належне йому право вимоги до боржників. Таким чином позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 42 336 грн, з яких 10 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32 336 грн - сума заборгованості за відсотками; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
На підставі наведого вище позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 336 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та вирішити питання розподілу судових витрат у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів укладення електронного договору між відповідачкою та ТОВ «Інвест Фінанс», оскільки 0521 лютого 2021 року відповідачкою за власного волевиявлення з використанням сервісу онлайн-кредитування було подано заявку №10003212939 на отримання кредиту.
Даний кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток.
Зазначив, що відповідно до ч. 6 Правил кредитування щоб подати заяву про укладення договору, клієнт має зареєструватися в ІТС через заповнення відповідної реєстраційної форми на сайті та укласти договір. На підставі реєстраційних даних ІТС здійснює реєстрацію клієнта , створює обліковий запис та особистий кабінет.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Скаржник посилається на те, що кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс повідомлення, без здійснення входу на сайт ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а матеріали справи не містять доказів протилежного.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задовленню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 10003212939 від 21 лютого 2021 року з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». Кредитний Договір № 10003212939 від 21 лютого 2021 року було укладено строком на 21 день, на суму 10 000 гривень, з орієнтовною річною процентною ставкою 624,15% (а.с.5-10).
Заявою про прийняття оферти (акцепту) ОСОБА_1 згодна з умовами оферти ТОВ «ФК «Інвест Фінанс»: сума кредиту 10 000 гривень, термін 21 день, розмір процентної ставки 1,71% на день, річний розмір процентної ставки 624,15% (а.с.11-12).
Відповідно до інформаційної довідки вих. № 62/4583/12 від 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 21 лютого 2021 року 14:01:06 год. було перераховано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 , банк - емітент: PRIVAT BANK (номер транзакції 31390-88639- 78853) (а.с.117 зворот).
Додатковою угодою про зміну умов договору № 10003212939 від 21 лютого 2021 року від 12 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , кредит надається строком до 28 березня 2021 року, знижена процентна ставка 1,71% в день від суми кредиту, застосовується у межах нового строку надання кредиту (а.с.13).
Додатковою угодою про зміну умов договору № 10003212939 від 21 лютого 2021 року від 01 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , кредит надається строком до 15 квітня 2021 року, знижена процентна ставка 1,71% в день від суми кредиту, застосовується у межах нового строку надання кредиту (а.с.14).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 10003212939 від 21 лютого 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 , за період з 21 лютого 2021 року по 05 вересня 2022 року складає 42 336 гривень (а.с.15-19).
За вих. № 4579 від 05 вересня 2022 року, ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» надіслано повідомлення, відповідно до якого, на підставі Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги заборгованості ОСОБА_1 та її персональні дані відступлено новому кредитору - ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.20).
За вих. № 10003212939 від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 ТОВ «Діджи Фінанс» було направлено вимогу про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 10003212939 від 21 лютого 2021 року (а.с.21).
05 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає ТОВ «Діджі Фінанс» за плату належне йому право вимоги до боржників, що підтверджується Договором факторингу, формою реєстру прав вимог, платіжними інструкціями (а.с.22-27).
За Витягом з Додатку до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 10003212939 від 21 лютого 2021 року складає 42 336 гривень, з яких: 10 000 гривень - сума заборгованості за тілом; 32 336 гривень - сума заборгованості по відсоткам (а.с.28).
17 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП№2 Криворізького районного управління поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області за фактом шахрайських дій невідомих осіб (а.с.70).
19 травня 2021 року вказані відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046710000127, за яким, станом на 31 травня 2021 року триває досудове розслідування (а.с. 71,75).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі -в редакції, чинній на час укладення оспорюваного правочину) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб'єкта електронної комерції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).
Судом встановлено, що відповідно до договору № 10003212939 про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» зобов'язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000 грн.
Пунктом 1.3 вказаного договору передбачено, що строк надання кредиту 30 календарних днів.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає за ставкою 424,15 % річних ( п. 1.6 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 13 591 гривень ( 1.7. договору).
Згідно пунктами 9.1, 9.2 договору його укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт https://cashberry.com.ua. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту затверджені Товариством. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на веб-сайті товариства https://cashberry.com.ua.
Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей договір є укладеним з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі № 127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 21 лютого 2021 року було укладено кредитний договір в електронній формі із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» подано заявку на отримання кредиту від імені ОСОБА_1 та підтверджено умови отримання кредиту шляхом акцепту, після чого відповідачем надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту за допомогою засобів зв'язку (номер телефону або електронна пошта) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору. Ідентифікація відповідачки на вебсайті https://cashberry.com.ua здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням особистих даних відповідачки, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, що підтверджується договором, який містить вказані відомості.
Оцінивши докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог щодо укладання кредитного договору між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що без входу ОСОБА_1 на вебсайт ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між ним та відповідачем не був би укладений.
Відповідачкою не спростовано належними доказами укладання кредитного договору в електронній формі.
Судом встановлено, що згідно договору факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 556/ФК від 05 вересня 2022 року до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 10003212939 від 21 лютого 2021 року, сума заборгованості 42336 грн з яких сума заборгованості за кредитом 10 000 грн; сума заборгованості за відсотками 32 336 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10003212939 від 21 лютого 2021 року, який наданий позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 42336 грн з яких сума заборгованості за кредитом 10 000 грн; сума заборгованості за відсотками 32 336 грн.
Разом з тим, відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відзиві на позовну заяву відповідачка заперечувала виконання обов'язку кредитора про перерахування відповідачці кредитних коштів у сумі 10 000 грн та зазначила, що позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції не було надано належних доказів перерахування ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» на рахунок відповідачки кредитних коштів у сумі 10 000 грн. Позивач при розгляді справи у суді першої інстанції не підтвердив належними доказами перерахування ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» на картковий рахунок відповідачки кредитних коштів у сумі 10 000 грн. Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили виконання ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» обов'язку щодо перерахування відповідачці грошових коштів у сумі 10 000 грн та погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених вимог.
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висноками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі.
Доводи апеляційної скарги про доведеність заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить, а наведені доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374,375,381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2024 року.
Головуючий:
Судді: