Провадження № 22-ц/803/8521/24 Справа № 205/5509/24 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
22 жовтня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 05 червня 2024 року, -
02 травня 2024 року АТ «Універсал Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23 вересня 2019 року по тілу кредиту у розмірі 121 214 грн. 86 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 05 червня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором від 23 вересня 2019 року за тілом кредиту у розмірі 72 071 (сімдесят дві тисячі сімдесят одна) гривні 34 коп., а також судовий збір у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 37 коп., а всього 73 871 (сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) гривню 71 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
22.07.2024 року представником Акціонерного товариства «Універсал Банк» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.64-68), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
23 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 90 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 11). Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank».
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого, як стверджує позивач, станом на 11 лютого 2024 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 121 214 грн. 86 коп. (а.с. 9-10).
В обґрунтуванні своїх позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23 вересня 2019 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms., що надані банком на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, розмір та порядок нарахування комісії, та інші умови.
Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 вересня 2019 року судом встановлено, що позивачем зазначено розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 121 214 грн. 86 коп. З аналізу зазначеного розрахунку вбачається, що розмір заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором від 23 вересня 2019 року включає в себе нараховані позичальнику відсотки, розмір яких не узгоджено сторонами, та порядок і строки їх нарахувань не передбачені анкетою-заявою.
Зокрема, сума у загальному розмірі 49 143 грн. 52 коп. нарахована банком як сума відсотків за користування кредитом (а.с. 9-10) і згодом додана до тіла кредиту позичальникові. Проте, суд не може погодитися, що зазначена заборгованість може бути віднесена до тіла кредиту, до загальної суми якого позивачем її було зараховано, оскільки позичальник фактично такі кошти не отримував, кредитором їх надано не було, вони є прихованими платежами (у даному випадку відсотками, які не передбачені умовами договору), тому правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 49 143 грн. 52 коп. відсутні.
Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони договору (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Тарифів та Витягу з Умов розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (23 вересня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02 травня 2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Окремо заслуговує на увагу суду той факт, що долучена до позовної заяви редакція Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», на яку посилається позивача як на підставу нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, набула чинності 27 листопада 2021 року, тобто, після укладення кредитного договору банку з ОСОБА_1 .
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.0
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» за договором від 23 вересня 2019 року заборгованості за тілом кредиту у розмірі 72 071 грн. 34 коп. (121 214 грн. 86 коп. - 49 143 грн. 52 коп. = 72 071 грн. 34 коп.).
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що в анкеті-заяві від 23.09.2019 року (а.с.11), підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена.
При таких обставинах висновки суду першої інстанції про відсутність доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі логічні та підтверджені матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 05 червня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: