23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 464/3795/24 пров. № А/857/21930/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 серпня 2024 року у справі №464/3795/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Дулебко Н. І.,
дата ухвалення рішення - 13 серпня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №000726 від 21 травня 2024 року та закрити провадження у справі.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 13 серпня 2024 року позов задоволено. Постанову серії ЛВ №000726 від 21 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що законодавство не наділяє правом чи обов'язком посадових осіб ГУДСНС України у Львівській області зобов'язувати свідків адміністративних правопорушень писати письмові пояснення. Зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення можуть бути долучені виключно документи, які наявні у посадової особи, яка його складає, а не всі документи, перелічені в наказі МВС від 27 червня 2016 року №725. Звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення міститься інформація про ОСОБА_3 , який поставив підпис, а отже визнав те, що бачив, як позивач вчинив адміністративне правопорушення. Щодо відсутності у фотоматеріалах зображення відкритого вогню, то такий позивач міг загасити, оскільки знав про приїзд посадової особи відповідача. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначає про те, що доводи апелянта про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки порушення правил пожежної безпеки у формі паління вогню є правопорушенням з матеріальним, а не формальним складом правопорушення, тому від розпалювання вогню має бути ізотермічна реакція, та похідні від цього явища (дим, сморід, полум'я), чого не було зафіксовано у матеріалах справи. Крім того, у Правилах пожежної безпеки та листі-роз'ясненні очільника ДСНС Львівщини ОСОБА_4 , він же підписант апеляційної скарги, забороняється розводити вогонь (багаття) не менше ніж за 20 метрів від будівель, споруд. Проте у випадках пов'язаних з приготуванням їжі, вказана відстань з облаштуванням мангалу, барбекю може сягати 5 метрів (що ним при підготовці до певних дій було дотримано). Жодного вимірювання відповідачем відстані від облаштованого мангалу (закритого вогнища) до стіни будинку АДРЕСА_1 не здійснювалось, докази наведеної обставини відсутні. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про повторний виклик свідка ОСОБА_3 (а.с.82), оскільки з досліджених матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції здійснено виклик свідка у судове засідання, однак такий на виклик суду не прибув. Крім того, у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_3 , в яких останній детально та послідовно обґрунтовано свою позицію по вказаній справі. Колегія суддів також зауважує, що відмову у задоволенні вищевказаної заяви не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час дослідження матеріалів справ у колегії суддів не виникло питань, які не можна вирішити шляхом дослідження письмових доказів, які у цій справі є достатньо.
Представник відповідача (апелянта) - Герасимчук Ю. Ю. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач у судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, у поясненнях на апеляційну скаргу зазначає про розгляд справи у його відсутності, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст.268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності позивача за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВ №000726 від 18 травня 2024 року, складеного головним інспектором ВЗНС УЗНС та КЗ по ЛМТГ ГУ ДСНС у Львівській області Шерстюком Р.В. о 15:00 год., за адресою: м.Львів, вул. Й.Сліпого, 25, 18 травня 2024 року о 13:00 год. ОСОБА_1 порушив встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, зокрема, вимоги п. 1.18 глави 1 розділу VI Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, а саме: користувався відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель.
21 травня 2024 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ЛВ №000726 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №000726 від 21 травня 2024 року, а тому таку необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.223 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані із самовільним випалюванням рослинності або її залишків, порушенням встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, здійсненням суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки (статті 77,77-1,120,175,175-2,188-8).
За змістом ст.175 КУпАП порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2024 року головним інспектором ВЗНС УЗНС та КЗ по ЛМТГ ГУ ДСНС у Львівській області Шерстюком Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ №000726 від 18 травня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що за адресою: м.Львів, вул. Й.Сліпого, 25, 18 травня 2024 року о 13:00 год. ОСОБА_1 порушив встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, зокрема, вимоги п. 1.18 глави 1 розділу VI Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, а саме: користувався відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель.
За результатами розгляду вищевказаного протоколу 21 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн.
Так, пункт 1.18 глави 1 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 передбачає, що розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум'я. В усіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.
Відповідно до п.6 розділу 2 Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС від 27.07.2016 № 725 до протоколу долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази, рапорти посадових осіб ДСНС, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з п.19 розділу ІІІ Інструкції при розгляді справи про адміністративне правопорушення до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення та причетність до нього особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (копії приписів, постанов, рапортів посадових осіб ДСНС; заяви, пояснення правопорушників та свідків правопорушення; посадові інструкції, накази про призначення відповідальних за пожежну безпеку, плани усунення порушень пожежної безпеки тощо). Кожен з таких документів має обов'язкові реквізити (дата, адреса, назва, підпис, штамп, печатка тощо), містить достовірну інформацію та відповідає вимогам законодавства.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 18 травня 2024 року інспектор ВЗНС УЗНС та КЗ по ЛМТГ ГУ ДСНС у Львівській області Шерстюк Р.В. прибув за адресою: м. Львів, вул. Й.Сліпого, 25, о 15:00 год., тобто через дві години після повідомлення на лінію «101» від ОСОБА_3 , зі слів якого сусід з будинку АДРЕСА_2 розпалив вогонь, дим потрапляє в будинок та створює заявнику дискомфорт.
У протоколі про адміністративне правопорушення також наявні відомості про свідка ОСОБА_3 , однак письмові пояснення у вказаної особи на місці події не відібрано.
При цьому, у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких описано події, які зафіксовані у протоколі та, зокрема, зазначено про те, що на час прибуття інспектора ОСОБА_2 відкритого полум'я не було (а.с.49).
Колегією суддів оглянуто долучені відповідачем до матеріалів справи фотоматеріали (а.с.34-36), на яких відображено частину будинку, прилеглу до будинку територію, а також облаштоване за допомогою цегли місце поруч з підпірною стіною (а.с.34-36).
Разом з тим, на вищевказаних фотоматеріалах відсутнє зображення відкритого вогню.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За змістом ч.1,2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що з досліджених доказів факт допущення позивачем порушення вимог правил пожежної безпеки, а саме: користування відкритим вогнем на відстані менше 30 метрів від будівель, не підтверджується.
Доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі
Колегія суддів зазначає, що відповідач у порушення вимог ст.77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття вищевказаної постанови, зокрема, доказів, передбачених ст.251 КУпАП, ст.72 КАС України на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог правил пожежної безпеки
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП, а тому постанова серії ЛВ №000726 від 21 травня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 серпня 2024 року у справі №464/3795/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року.