23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/14565/23 пров. № А/857/6295/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 460/14565/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, -
суддя в 1-й інстанції - Махаринець Д. Є.,
час ухвалення рішення - 12 лютого 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Пенсійного фонду України в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріального забезпечення по листку непрацездатності з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано, що Рівненським окружним адміністративним судом вже на момент розгляду цієї справи було прийнято рішення від 13 листопада 2023 року у справі №460/14566/23, яке набрало законної сили та яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті страхових виплат застрахованій особі ОСОБА_1 на підставі листків непрацездатності з 05 липня 2022 року по 18 липня 2022 року №ЛН-4685655-2009014567-1, з 19 липня 2022 року по 07 серпня 2022 року №ЛН 4696464- 2009033290-1, з 17 серпня 2022 року по 24 серпня 2022 року №ЛН4878501-2009379545-1, з 25 серпня 2022 року по 26 серпня 2022 року №ЛН4878501-2009497033-1, з 27 серпня 2022 року по 20 вересня 2022 року №ЛН4878501- 2009513967-1, з 21 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року №ЛН5210130-2009978641-1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 січня 2023 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Звертає увагу на те, що згідно зі службовою запискою начальника управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг №17798/03-16 від 13 листопада 2023 року, наказів №1302 від 09 листопада 2023 року та №1312 від 10 листопада 2023 року Головним управлінням було призначено ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті працездатності по листках непрацездатності за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року та у листопаді 2023 року було проведено зарахування нарахованої допомоги за даними листками непрацездатності на розрахунковий рахунок позивача. З урахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, а також особою з 2 групою інвалідності.
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому матеріального забезпечення по листку непрацездатності з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у періоді виникнення спірних правовідносин позивач, будучи звільненим від обов'язку сплати за себе єдиного внеску, у добровільному порядку сплачував єдиний внесок, як фізична особа-підприємець, при цьому, законодавець не ставить питання виплати допомоги в залежність від продовження або припинення здійснення підприємницької діяльності, оскільки така виплата пов'язана з дотриманням умов, передбачених законодавством (зокрема, сплата страхових платежів), до настання страхового випадку, відповідно, у вiддiлення Фонду не було пiдстав відмовляти в оплаті позивачеві коштами Фонду матерiального забезпечення у виді допомоги по тимчасовій непрацездатності, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Голового управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріального забезпечення по листку непрацездатності з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року, тобто предметом спору у спірних правовідносинах є протиравні дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 матеріального забезпечення по листках непрацездатності з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року.
Разом з тим, колегією суддів з ЄДРСР встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/14566/23 від 13 листопада 2023 року, яке набрало законної сили 14 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті страхових виплат застрахованій особі ОСОБА_1 на підставі листків непрацездатності з 05 липня 2022 року по 18 липня 2022 року №ЛН-4685655-2009014567-1, з 19 липня 2022 року по 07 серпня 2022 року №ЛН 4696464-2009033290-1, з 17 серпня 2022 року по 24 серпня 2022 року №ЛН4878501-2009379545-1, з 25 серпня 2022 року по 26 серпня 2022 року №ЛН4878501-2009497033-1, з 27 серпня 2022 року по 20 вересня 2022 року №ЛН4878501-2009513967-1, з 21 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року №ЛН5210130-2009978641-1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 січня 2023 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
Крім того, зі змісту службової записки начальника управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг №17798/03-16 від 13 листопада 2023 року, наказів №1302 від 09 листопада 2023 та №1312 від 10 листопада 2023 року вбачається, що Головним управлінням було призначено ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті працездатності по листках непрацездатності за період з 05 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року та у листопаді 2023 року було проведено зарахування нарахованої допомоги за даними листками непрацездатності на розрахунковий рахунок позивача (а.с.32-33).
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки даний позов заявлено у зв'язку з протиправними діями пенсійного органу, які полягають у не виплаті страхових виплат застрахованій особі ОСОБА_1 на підставі листків непрацездатності та судом апеляційної інстанції встановлено, що судовим рішенням справі №460/14566/23 від 13 листопада 2023 року, яке набрало законної сили вирішено питання протиправності вищевказаних дій пенсійного органу, тому наявні підстави для закриття провадження у цій справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Доводи апеляційної скарги є частково підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, а тому наявні підстави для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.238, 239, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №460/14565/23 скасувати.
Провадження у справі №460/14565/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року.