22 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 596/2040/23 пров. № А/857/21984/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Кулабухової М.М.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року (головуючий суддя: Лисюк І.О., місце ухвалення - смт. Гусятин, повний текст складено - 05.08.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 , 19.12.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1221/20900/23 від 17.10.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Обґрунтовує позов тим, що 17 жовтня 2023 року в.о. заступника начальника - начальником управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці Кравченком Т.В. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №1221/20900/23, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 2 ст. 471 МК України. Цією постановою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30% вартості тимчасово вилучених товарів, сума штрафу становить 285 953, 04 грн.
З викладеним порушенням у постанові у справі про порушення митних правил № 1221/20900/23 від 17 жовтня 2023 ОСОБА_1 не погоджується та вважає, що вона винесена з недотриманням чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню. На думку позивача, висновок СЛЕД Держмитслужби від 20.09.2023 № 142000-3301-0814, в якому вказано, що вартість вилучених предметів становить 953 176,80 грн., Держмитслужбою не надсилався позивачу, а отже, ні позивач ні його представник на час подання позову не могли аргументовано заперечити його правомірність чи погодитись з ним, адже порушення, яке вказано в постанові за що притягується позивач до адміністративної відповідальності, саме від вартості товару, який вилучено при митному огляді, залежить розмір накладення стягнення.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Представник позивача Крючков В.О., 21.10.2024 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки з врахуванням положень ч. 3 ст. 268 КАС України та те, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності відносять до термінових адміністративних справ, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Крім цього, оскільки явка представника позивача в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась та апелянт не надсилав до суду додаткових пояснень по суті поданої апеляційної скарги для урахування під час розгляду справи та нових доказів для дослідження, а тому підстав для заслуховування пояснень по суті справи відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на цей час, свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики ЄСПЛ щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2023 року головний державний інспектор відділу аналітичної роботи УБК та ПМП Львівської митниці ОСОБА_2 на території пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці в присутності ОСОБА_1 склав протокол про порушення митних правил № 1221/20900/23, а саме за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.
Згідно цього протоколу, 05.09.2023 близько 03:48 год ОСОБА_1 , разом з п'ятьма пасажирами, повертався з приватної поїздки в якості водія транспортного засобу марки «Mercedes-Sprinter» р/н НОМЕР_1 , через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці в напрямку «в'їзд в Україну», обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність в нього будь- яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду у багажному відділенні автомобіля, було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме:
Фен-стайлер т.м. «Dyson» Airwrap comlete Long (HS05), у кількості 20 шт.; Ігрова консоль т.м. «Play Station 5» без дисководу (CFI-1216B 01Y), у кількості 2 шт.; Ігрова консоль т.м. «Play Station 5» з дисководом (CFI-1216A 01Y), у кількості 2 шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 11», у кількості 20 шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 12», у кількості 20 шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 12 PRO», у кількості 20шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 12 PRO MAX», у кількості 20 шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 13», у кількості 20 шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 13 PRO», у кількості 20шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 13 PRO MAX», у кількості 16шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 14», у кількості 20шт.; Чохли на мобільні телефони «Iphone 14 PRO», у кількості 20шт.;Чохли на мобільні телефони «Iphone 14 PRO MAX», у кількості 24шт.; Фотокамера дитяча т.м. «Children's fun Camera», у кількості 58шт.; Безпровідні навушники т.м. «Wireless Head SET», у кількості 60шт.; Безпровідні навушники т.м. «Wireless Head SET B12», у кількості 30 шт.; Безпровідні навушники т.м. «Unicorn Head SET KT-51 DZS», у кількості 60 шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 12 PRO» у кількості 200шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 12 PRO MAX», у кількості 90 шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 13/13 PRO», у кількості 200шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 13 PRO MAX», у кількості 90шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 14 PRO», у кількості 200 шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone 14 PRO MAX», у кількості 200 шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone X/XS», у кількості 100 шт.; Захисне скло для мобільного телефону т.м. «Royal Glass» для «Iphone XR/11», у кількості 200 шт.; Безпровідні навушники т.м. «Head Phone KT-56», у кількості 14 5шт.
Загальна вага виявленого товару становила 260 кг.
Таким чином, ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України, про товари, які переміщуються ним через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) каналом, позначеним символами зеленого кольору (зелений коридор). (а.с. 30-32).
ОСОБА_1 був присутній під час складання протоколу, примірник якого позивач отримав 05.09.2023, а також позивача повідомлено про дату та місце розгляду справи « 17.10.2023 о 10 год за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 369 УБК та ПМП Львівської митниці», що підтверджується його підписами в протоколі про порушення митних правил № 1221/20900/23. (а.с. 32).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 05.09.2023, він повідомив, що товар перевозив за грошову винагороду третім особам. (а.с. 32).
Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару ОСОБА_1 до митного контролю 05.09.2023 не подав.
Відносно ОСОБА_1 , 17 жовтня 2023 року в.о. заступника начальника-начальником управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Кравченком Тарасом Володимировичем складено постанову в справі про порушення митних правил № 1221/20900/23, за ч. 2 ст. 471 Митного Кодексу України.
Згідно оспорюваної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 285953 грн 04 коп. Товар, тимчасово вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1221/20900/23 від 05.09.2023, повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати на зберігання товару на складі митниці в сумі 4244,55 грн. (ст. 5-6).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не заперечує факт умисного переміщення не задекларованих товарів через митний кордон України, а відповідач надав докази, які підтверджують ці обставини, а тому постанова Львівської митниці від 17.10.2023 у справі про порушення митних правил № 1221/20900/23, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 471 МК України, є законною.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 471 Митного кодексу України, передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Згідно примітки до ст. 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Частиною 1 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Частиною 8 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України).
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів та іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно письмових пояснень ОСОБА_1 при складені протоколу про порушення митних правил № 1221/20900/23 від 05.09.2023, позивач зазначив, що товар перевозив за грошову винагороду третім особам. (а .с. 32).
Тобто, по суті ОСОБА_3 не заперечує своєї вини у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 статті 471 Митного кодексу України, оскільки свідомо перевозив недекларовані товари через митний кордон України.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, не заявивши за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються ним через митний кордон України (у тому числі при проїзді каналом «зелений коридор»), вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.
Разом з тим, звертаючись до суду з цим позовом, позивач не погоджується з розміром штрафу, накладеного на нього, у зв'язку з неправильним, на його думку, визначенням митним органом вартості ввезеного ним і незадекларованого товару.
Однак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги такі покликання позивача, з огляду на таке.
Так, ч. 1 ст. 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар, був тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил та переданий на склад Львівської митниці.
Відповідно до норм ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Частинами 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Згідно норм ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку СЛЕД Держмитслужби 142000-3301-0814, складеного 20 вересня 2023 року експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Рудь О.В. на підставі постанови про призначення експертизи від 07.09.2023 в справі про порушення митних правил № 1212/209000/23, загальна вартість товарів, зазначених у постанові про призначення експертизи від 07.09.2023 в справі про порушення митних правил № 1212/209000/23, станом на 05.09.2023 становить 953 176, 80 грн. (а. с. 35-40).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.
Відповідно до ч. 14 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС від 02.12.2016 № 1058, під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) експертами застосовуються методи досліджень та методики проведення експертиз, які визначені в нормативно-правових актах та нормативно- технічних документах (міжнародні та національні стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції рекомендації, переліки, науково-технічна та довідкова література, програмні продукти тощо). Обрання методу (методики) проведення досліджень (експертиз) належить до компетенції експерта.
Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.12.2016 за № 1693/29823.
Проаналізувавши вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає, що висновок про вартість товару, складений Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, зокрема, у цій справі - № 142000-3301-0814 від 20 вересня 2023 року, є документом, що, відповідно до Митного кодексу України, встановлює оцінку майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 2 ст. 515 Митного кодексу України передбачено, що особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил має право на проведення експертиза за її рахунок незалежної експертизи.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що таке право ОСОБА_1 не використав, незалежну експертизу не проводив.
Також, позивач не скористався правом на призначення експертизи судом, яке передбачено ст. 102 КА України, оскільки не заявляв клопотання про проведення такої експертизи за ухвалою суду.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими покликання позивача про не з'ясування Львівською митницею при розгляді справи про порушення митних правил всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскільки, долучені позивачем до матеріалів справи копії інтернет замовлення та фіскальних чеків від 28.08.2023, 30.08.2023, 28.08.2023, 30.08.2023 (а. с.75, 76,77, 78, 79, 80, 81, 82), на підтвердження вартості незадекларованих товарів є неналежними доказами в розумінні ст. ст. 72-76 КАС України, так як видані на ім'я іншої особи - Панченко, викладені іноземною мовою та не перекладені на українську мову. Також, зазначені фіскальні чеки містять інформацію щодо одного товару (позиція 1 згідно протоколу та постанови), а саме: Фен стайлер «Dyson» Airwrap comlete Long (HS05). Щодо інших товарів, які ОСОБА_1 05.09.2023 перевозив через митний кордон (позиції 2-26 Переліку) позивачем на підтвердження їх вартості нічого не надано.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу постанови про порушення митних правил № 1221/20900/23 від 17.10.2023, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено 2 ст. 471 Митного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки відсутні правові підстави для скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1221/20900/23 від 17.10.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 268, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року у справі № 596/2040/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 23.10.24