Справа № 320/44976/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
22 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.
суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 грудня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, апелянт) про:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування до пенсії обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для непрацездатних осіб, починаючи з 01 березня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, для непрацездатних осіб, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 березня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення суду по справі № 640/2241/22 від 30 листопада 2022 року відповідачем було перераховано пенсію з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону №2262 та постанови Кабінету Міністрів України № 704. Проте, її виплату обмежено десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними та такими, що порушують його права, у зв'язку з чим, змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для непрацездатних осіб, починаючи з 01 березня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, для непрацездатних осіб, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 березня 2023 року.
Позиція суду мотивована тим, що обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню; абзацом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168) встановлено, що з 01 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №118, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […] та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищується на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом; тобто, правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 01 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення 1,97 (індексацію) слугувала постанова Кабінету Міністрів України №168; таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації установленої постановою Кабінету Міністрів України №168.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту у спосіб, визначений позивачем.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що новий перерахунок пенсії позивачу неможливо провести.
Від позивача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) є громадянином України (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601034764, пенсія призначена (обчислена) з 29 червня 2017 року становить: посадовий оклад - 9160,00 грн, оклад за військове звання - 1480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 4788,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 міс - 14608,26. Всього - 30036,20 грн. Основний розмір пенсії: 60% грошового забезпечення у розмірі: 18021,72, з урахуванням індексації 22675,52 грн, з урахуванням доплат підсумок пенсії (з надбавками): 27858,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 листопада 2023 року за №2600-0202-8/224054 повідомлено представника позивача, що з 01 квітня 2019 року після виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року у справі № 640/2241/22 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 визначається з урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до статті 43 Закону № 2262, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 з 01 березня 2023 року проведено індексацію розміру пенсії (коефіцієнт 1.197) з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Наведене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами неодноразово зазначав, що оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, то вони явно суперечать один одному.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи викладене, у даній справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 18 липня 2024 року у справі № 300/2531/21.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.
З приводу проведення виплати пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 березня 2023 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", пенсії є одним із об'єктів індексації грошових доходів населення.
У вказаній статті, також, зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
24 лютого 2023 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" № 168, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Згідно пункту 2 зазначеної постанови, з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Отже, пенсії підлягають перерахунку (індексації) на підставі вказаної вище постанови Уряду із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 та у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
За загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах положення пунктів 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 суперечать приписам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними у спірних правовідносинах, а тому підлягають застосуванню відповідачем і судом.
Оскільки, визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, то обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у зв'язку із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 буде протиправним.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації установленої постановою Кабінету Міністрів України №168 є обґрунтованим, з чим погоджується і колегія суддів.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.