Справа № 620/7007/24 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
22 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.
суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
15.05.2024 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт 1) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, апелянт 2), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2016;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року в сумі 85 927, 87 грн;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 без застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 із застосуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно в сумі 29 6987,16 грн із застосуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 року та сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 року.
Позов мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в період з 01.12.2015 по 30.04.2024 не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Військової частини НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №620/7007/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що законодавство України не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, відтак, за позицією відповідача, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.
Відповідач наголошує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є його компетенцією як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення; питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені; сума заявлена позивачем у своїй заяві є необґрунтованою.
В частині позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 31.12.2022, вважаючи базовим місяць березень 2018 року, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач зазначає, що відповідно до довідки про нараховану індексацію грошового забезпечення від 31.01.2024 №612/3/4/86 індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена за період з березня 2018 року по червень 2022 року, де базовий місяць - березень 2018 року; таким чином, індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.05.2022 виплачувалась позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.
Додатково, відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надалі, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити абзац 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення та викласти його наступним чином:
«Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з розрахунку 4013, 34 грн щомісячно».
Апеляційна скарга позивача мотивована необхідністю ефективного судового захисту його порушеного права шляхом обрахунку конкретних сум індексації за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 30.04.2024, з огляду на правові висновки постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 та 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 16.04.2013, що підтверджується довідкою від 19.04.2024 № 49 (а.с.34).
Згідно розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.03.2024 Військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2024 № 612/4/3/276 з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалась, з грудня 2018 року по грудень 2022 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, з січня 2023 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась (а.с.40-42).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік, то суд зазначив, що пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Також суд зазначив про відсутність можливості встановлення конкретної суми індексації, як того просить позивач, оскільки індексація грошового забезпечення не є сталою величиною та залежить від індексу споживчих цін.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, згідно з резолютивною частиною оскаржуваного рішення Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Незгода відповідача мотивована тим, що відсутній механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди; розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення; питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Окрім цього, зазначає, що позивачем здійснено звернення до суду із порушенням строку, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частин 2-3 статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом абзацу 5 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, яка, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 5 Правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений з січня 2008 року та до 28.02.2018 не змінювався.
За вказаних обставин, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Позиція суду щодо необхідності застосування січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21.
Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця для індексації - січень 2008 року.
З урахування вищенаведеного, посилання відповідача на передчасність вирішення питання про те, який базовий місяць буде використаний ним при нарахуванні індексації позивачу є безпідставними.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, апеляційний суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Відповідно твердження про те, що розрахунок індексації грошового забезпечення та встановлення базового місяця є виключною компетенцією відповідача, колегією суддів відхиляються.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 з подібними правовідносинами.
Як вбачається з встановлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за спірний період.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці, що за змістом апеляційної скарги відповідачем не спростовано.
Посилання відповідача на проведення індексації грошових доходів у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі є помилковими, оскільки відсутність коштів в бюджеті не може обмежувати гарантоване Законом право особи на отримання відповідних виплат.
Аргументи Військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди є безпідставними.
В частині незгоди відповідача із розрахунком індексації грошового забезпечення позивача в сумі 85 927,87 грн, колегія суддів зазначає, що такі позовні вимоги залишені судом першої інстанції без задоволення.
Твердження Апелянта 2 про те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.05.2022 з урахуванням базового місяця - березень 2018 року виплачувалась позивачу відповідно до вимог чинного законодавства не спростовують відсутність нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за спірний період, оскільки дані види індексації (індексації-різниці та поточної індексації) не є тотожними.
Крім того, довідка про нараховану індексацію грошового забезпечення від 31.01.2024 №612/3/4/86, на яку посилається відповідач, а матеріалах справи відсутня та до апеляційної скарги ним не долучена.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до норм частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю.
Серед іншого вказаним законом частини перша статті 233 Кодексу законів про працю України викладена у такій редакції: «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті».
Отже, з 19.07.2022 для звернення до суду у справах про вирішення трудового спору, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
Водночас, апеляційний суд зауважує, що відлік вказаного тримісячного строку належить здійснювати з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми розрахунку індексації грошового забезпечення.
У даному випадку таким письмовим повідомлення є лист Військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2024 № 612/4/3/276.
Протилежного (доказів отримання раніше розрахунку індексації грошового забезпечення) до апеляційної скарги не було додано.
Посилання відповідача на те, що стаття 233 Кодексу законів про працю України підлягає застосуванню лише у випадку звільнення особи, оскільки у межах спірних правовідносин позивач продовжує проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , є помилковими.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що позивач із вказаним позовом звернувся до суду 15.05.2024, колегія суддів відхиляє доводи представника Військової частини НОМЕР_1 про порушення позивачем строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 27.04.2023 у справі №420/14777/22.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом апеляційної скарги позивач просить змінити абзац 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення та викласти його наступним чином:
«Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно».
Як вбачається зі змісту абзацу 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення судом першої інстанції зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Тобто судом визначено право позивач на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, проте не проведено конкретних розрахунків відповідних сум, з чим не погоджується позивач.
У задоволенні вимог про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в цілому за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно судом відмовлено.
Відповідно спірними питаннями є:
1) нарахування та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з буквальним тлумаченням норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно;
2) нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в цілому за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 звернув увагу на наступне.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Колегія суддів наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №440/1497/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 розмір його грошового забезпечення (грошовий дохід) становив - у лютому 2018 року у сумі 8250,96 грн та у березні 2018 року у сумі 8996,24 грн, тобто у березні 2018 року грошове забезпечення позивача у порівнянні з лютим 2018 року збільшилося на 745,28 грн (8996,24 грн - 8250,96 грн).
Таким чином, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача, у зв'язку із зміною посадових окладів, не перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року (4463,15 грн), розрахованої відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн х 253,30% / 100).
Тому, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації у березні 2018 року має розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та становить 3717, 87 грн (4463,15 грн - 745,28 грн).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо обрахунку індексації різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно підлягають частковому задоволенню шляхом визначення суми щомісячної індексації різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 - 3717, 87 грн.
В частині вимог позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в цілому за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з розрахунку 4013,34 грн щомісячно, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Тобто базовим місяцем для індексації доходів встановили - січень 2024 року.
Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Разом з тим, відповідно до Зведеної таблиці індексів споживчих цін з 2000 по 2024 роки, у 2024 році вказаний поріг інфляції перевищено не було.
Таким чином, підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 відсутні, оскільки не проведення індексації грошового забезпечення здійснено з урахуванням діючих норм законодавства.
Колегія суддів зауважує, що формування позовних вимог та вимог апеляційної скарги щодо задоволення позову шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з буквальним тлумаченням норм, закріпленим пунктами 104 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, не є належним способом захисту прав, при цьому, вказівка у резолютивній частині рішення суду посилання на висновки суду касаційної інстанції у іншій справі не передбачено приписами Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягатиме виконанню у обраний спосіб.
На підставі вищенаведеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково спростовують висновків суду першої інстанції, тому є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (пункт 5 резолютивної частини).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у щомісячному розмірі 3717, 87 грн.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.