Справа № 620/18048/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
22 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (далі -відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби станом на 01.01.2023, у відповідності до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі.
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та просив суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача на виконання рішення суду по справі №620/18048/23 щодо не зазначення в довідці №9/87 від 09.07.2024 про розмір грошового забезпечення позивача відомостей у середніх розмірах щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), які застосовувались при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовцям Управління служби безпеки України в Чернігівській області, що займали аналогічну з позивачем посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах станом на 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року в адміністративній справі №620/18048/23, підготувати та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оновлену довідку про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, зазначивши в ній розмір посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, в тому числі щомісячної додаткової винагороди, у середніх розмірах щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), які застосовувались при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовцям Управління служби безпеки України в Чернігівській області, що займали аналогічну з позивачем посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, суб'єкт владних повноважень, уповноважений здійснити видачу такої довідки, зобов'язаний враховувати, що такі складові грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких встановлюється наказами Управління за мотивованим рапортом керівника функціонального (структурного) підрозділу, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються відповідним актом індивідуальної дії в залежності від певних обставин та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.
Не погоджуючись із ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі № 620/18048/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Управління Служби безпеки України в Чернігівській області та зобов'язання вчинити дії по справі № 620/18048/23, в порядку статті 383 КАС України, з постановленням ухвали в порядку ст. 249 КАС України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що фактично відповідач у довідці № 9/87 від 09.07.2024 про розмір грошового забезпечення по посаді прирівняній (аналогічній) на момент звільнення позивача, станом на 01.01.2023, всупереч вимогам ухваленого судового рішення не зазначив відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, в тому числі щомісячної додаткової винагороди, у середніх розмірах щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), які застосовувались при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовцям Управління служби безпеки України в Чернігівській області, що займали аналогічну з позивачем посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах станом на 01.01.2023, тому такі дії та бездіяльність відповідача підлягають визнанню протиправними в порядку ст. 383 КАС України.
Зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що як на момент звільнення позивача 20.04.2022, так і на дату видачі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до п. 1 Постанови КМ України від 28 лютого 2022 № 168 "Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцям Служби безпеки України була встановлена додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Разом з тим, щомісячну додаткову винагороду 30000 грн. відповідачем протиправно також не було зазначено у довідці про грошове забезпечення позивача № 9/87 від 09.07.2024, що прямо суперечить пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103, яку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправною та нечинною у відповідній частині).
Вказує, що даному факту судом першої інстанції не було надано жодної оцінки, що свідчить про необ'єктивність прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, відповідачем видано довідку про розмір грошового забезпечення від 09.07.2024 № 7, в якій зазначено: посадовий оклад - 9660,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років- 5314,50 грн (а.с. 84 зворот).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не зазначення в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, в тому числі щомісячної додаткової винагороди, у середніх розмірах щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), позивач звернувся до суду з даною заявою.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Також, колегія суддів звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), де в пунктах 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Так, з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, як зазначено вище, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, відповідачем видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 09.07.2024 № 9/87, в якій зазначено: посадовий оклад - 9660,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років- 5314,50 грн.
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач у вказаній довідці, всупереч вимогам ухваленого судового рішення не зазначив відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), тому, вважає, що такі дії та бездіяльність відповідача підлягають визнанню протиправними в порядку ст.383 КАС України.
Однак, колегія суддів вважає, що включення у довідку про грошове забезпечення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій (винагород), не пов'язане з виконанням рішення суду у справі №620/18048/23, їх нарахування та виплата мають окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що судом при розгляді справи надавалась оцінка питанню має позивач право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Водночас, суд не надавав оцінку обставинам справи та не досліджував питання включення в таку довідку додаткових видів грошового забезпечення, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.
Таким чином, посилання позивача в апеляційній скарзі про те, що судом до спірних правовідносин було застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 23.05.2024 у справі №380/19324/23 та від 12.12.2018 у справі № 802/2196/17-а - є безпідставними, оскільки в них йдеться про застосування пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103, яку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправною та нечинною у відповідній частині).
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії належить указувати їх середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Однак, колегія суддів повторно наголошує, що питання розміру надбавки позивача за особливості проходження служби та премії не досліджувалось судом при розгляді справи №620/18048/23, отже позивач помилково пов'язує вказане з виконанням рішення суду в цій справі.
Таким чином, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Управління Служби безпеки України в Чернігівській області протиправних дій чи бездіяльності в частині виконання рішення суду по справі №620/18048/23.
При цьому слід зазначити, що незгода позивача з розміром надбавки та премії є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, водночас вважає необхідним змінити вказане судове рішення в частині мотивів.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 змінити в мотивувальній частині.
В решті ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев