15 жовтня 2024 року Справа № 480/6550/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Левченко А.С.,
представника позивача - Маховика Р.В.,
представника відповідача - Бабченко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6550/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області від 16.07.2024 № 917 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області від 18.07.2024 №306 о/с "По особовому складу", яким звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області з 19.07.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за кожен день вимушеного прогулу з 19.07.2024 по день ухвалення рішення;
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на думку відповідача, позивач 03.07.2024 в м. Путивль вчинив ДТП, не викликав на місце ДТП поліцію, не здійснив негайного інформування безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участі, залишив місце ДТП, сприяв тому, що адміністративні матеріали про вчинену ним ДТП були оформлені на його батька ОСОБА_2 .
Проте, позивач не був учасником ДТП, оскільки дорожню транспортну пригоду вчинив його батько ОСОБА_2 . Під час службового розслідування під тиском свого керівництва обмовив себе, пояснивши що вчинив ДТП на автомобілі свого батька. Службовим розслідуванням не було встановлено жодного доказу участі позивача у вчиненні ДТП. Тому позивач вважає оскаржувані накази протиправними, а його звільнення незаконним.
Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Головне управління Національної поліції в Сумській області надало суду відзив на позов, в якому зазначає, що до управління надійшла інформація про причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.07.2024, у зв'язку з чим наказом начальника ГУНП в Сумській області від 04.07.2024 призначено службове розслідування. В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 03.07.2024 в нічний час в м. Путивль Сумської області, керуючи автомобілем марки Audi А6 номерний знак НОМЕР_1 , який належить його батьку ОСОБА_2 , не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору і паркан, в результаті чого автомобіль перевернувся. Після скоєння ДТП ОСОБА_1 покинув місце події, не викликавши поліцію та не повідомивши керівництво про вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки ДТП сталося в районі місця проживання позивача, останній прийшов додому, де розповів про пригоду своєму батькові, який запропонував взяти провину на себе та пішов на місце ДТП. Тому, прибувші на місце ДТП працівники поліції склали адмінматеріали на батька позивача - ОСОБА_2 . Втім, під час службового розслідування позивач повністю визнав свою вину і під відеозапис надав детальні пояснення про обставини ДТП. Тому у ГУНП в Сумській області були всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
04.07.2024 на ім'я начальника ГУНП в Сумській області надійшов рапорт начальника УГІ ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_5 , згідно з яким до УГІ ГУНП надійшла інформація про причетність до дорожньо-транспортної пригоди поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 , яка сталася 03.07.2024, та неналежне інформування про вказаний факт керівництво ГУНП.
Наказом ГУНП в Сумській області від 04.07.2024 №540 за вказаним фактом призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування 16.07.2024 начальником ГУНП в Сумській області затверджено висновок.
Наказом ГУНП в Сумській області від 16.07.2024 № 917 «Про застосування дисциплінарних стягнення до окремих поліцейських Конотопського РВП» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 3.6 пункту 3 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, що виразилось у скоєнні проступку, який не відповідає високому званню поліцейського, підриває довіру до нього як носія влади та призвело до приниження авторитету поліції, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, не здійсненні повідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про ДТП за його участі 03.07.2024 в м. Путивль, вживанні заходів щодо приховування адміністративного правопорушення, залишення місця ДТП, вчиненні дій, які перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а саме допущення оформлення адміністративних матеріалів про вчинену ним ДТП відносно його батька ОСОБА_2 , не здійсненні негайного інформування безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участі, до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Конотопського РВП капітана поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Сумській області від 18.07.2024 № 306 о/с у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Вважаючи такі накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, 03.07.2024 в нічний час, під час патрулювання на службовому автомобілі по місту Путивль поліцейськими було виявлено пошкоджений автомобіль Audi н.з. НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на електроопору та паркан поблизу будинку №2 по проспекту Іоанна Путивльського, при цьому водія вказаного транспортного засобу на місці події не було.
Під час з'ясування обставин на місці події до поліцейських підійшов місцевий мешканець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що 03.07.2024 близько 03:00 під час керування автомобілем Audi н.з. НОМЕР_1 він не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору і паркан, в результаті чого автомобіль перевернувся. Тілесних ушкоджень не отримав, місце ДТП залишив, але через деякий час повернувся та визнав свою вину.
Тому на місці події працівниками патрульної поліції були складені адмінматеріали відносно ОСОБА_2 .
Разом з тим, начальник ВП № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП ОСОБА_6 пояснив, що 03.07.2024 йому стало відомо про дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля Audi н.з. НОМЕР_1 , яким користується поліцейський ОСОБА_1 . Під час розмови з ОСОБА_1 , останній визнав, що це він, а не його батько ОСОБА_2 , 03.07.2024 близько 03:00 був за кермом автомобіля та скоїв ДТП.
Під час службового розслідування ОСОБА_1 надав письмові пояснення, з яких вбачається, що 03.07.2024 близько 03:00 він керував автомобілем Audi н.з. НОМЕР_1 , який належить його батьку ОСОБА_2 . В автомобілі, в якості пасажира, знаходилася ще одна особа - військовослужбовець ЗСУ. Під час руху по проспекту Іоанна Путивльського міста Путивль, він не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору і паркан, в результаті чого автомобіль перевернувся. Ні він, ні пасажир тілесних ушкоджень не отримали. Усвідомлюючи, що через вказану пригоду у нього як поліцейського можуть бути неприємності, він покинув місце ДТП, а оскільки подія сталася недалеко від місця його проживання, він прийшов додому, де розповів батьку про обставини ДТП. Батько запропонував взяти вину у вчиненні ДТП на себе, після чого останній пішов на місце пригоди, а сам ОСОБА_1 залишився вдома. Про дорожньо-транспортну пригоду він керівництву не доповів, поліцію на місце ДТП не викликав.
Вказані пояснення були надані ОСОБА_1 під відеозапис та долучені до матеріалів службового розслідування.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку у вигляді скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не повідомлення про ДТП та залишення місця ДТП, вчинення дій щодо приховування адміністративного правопорушення, повністю підтверджена матеріалами службового розслідування.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з такого.
Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував висновок від 16.07.2024, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.
Згідно з цим висновком, дисциплінарною комісією встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 3.6 пункту 3 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, що виразилось у скоєнні проступку, який не відповідає високому званню поліцейського, підриває довіру до нього як носія влади та призвело до приниження авторитету поліції, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, не здійсненні повідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про ДТП за його участі 03.07.2024 в м. Путивль, вживанні заходів щодо приховування адміністративного правопорушення, залишення місця ДТП, вчиненні дій, які перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а саме допущення оформлення адміністративних матеріалів про вчинену ним ДТП відносно його батька ОСОБА_2 , не здійсненні негайного інформування безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участі, у зв'язку з чим прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
За приписами п.1,2 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Так, згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він під впливом свого керівництва обмовив себе у вчиненні ДТП і надав неправдиві пояснення, суд не бере до уваги, оскільки позивач не зміг пояснити в чому полягав вплив з боку керівництва, а також не надав доказів здійснення на нього з боку керівництва тиску чи впливу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач під відеозапис надав детальні пояснення про обставини ДТП, грунтовно та логічно описуючи події, що передували ДТП, події самого ДТП, та події після ДТП.
Щодо заяв позивача про те, що відповідачем неспівмірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/20, від 07.02.2020 у справі №260/1118/18 02.10.2019 застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-ІХ Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022 і були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною першою ст. 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування наказів начальника ГУНП в Сумській області від 16.07.2024 № 917 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 18.07.2024 №306 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а також відсутні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.10.2024
Суддя С.О. Бондар