23 жовтня 2024 року м. Рівне №460/5079/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив:
-визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та скасувати вимогу про необхідність сплати боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-0237-1700 від 05.02.2024;
-зобов'язати відповідача зарахувати у рахунок майбутніх платежів з сплати єдиного податку безпідставно стягнуту з позивача 04.04.2024 суму у розмірі 1664,61 грн., зробивши відповідний перерахунок, та виконати відповідні коригування сум в особистому кабінеті платника податків позивача ОСОБА_1 ;
-стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень.
Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
04.07.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав відзив на позов.
06.07.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив.
Підготовче провадження у справі закрито ухвалою суду від 05.08.2024.
Ухвалою суду від 10.10.2024 у задоволенні клопотання позивача про відкладення судового розгляду відмовлено.
Вирішено перейти до розгляду справи №460/5079/24 в порядку письмового провадження.
16.10.2024 ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому заявив:
-про неможливість врахування приписів ПК України під час вирішення всіх судових справ;
-про необхідність звернення до Верховного Суду для вирішення питання подання до Конституційного Суду України про невідповідність Конституції України (неконституційності) Податкового кодексу України в частині прийняття незрозумілого акту з назвою "Податковий кодекс України", який не передбачений ст.46 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" єдиного законодавчого органу України і є виходом за межі повноважень депутатів ВРУ, як невідповідність приписам ст.19 Конституції України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч.1-4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, повноваження суду для звернення до Верховного Суду чітко регламентовані положеннями КАС України.
Так, в силу зазначених вимог ст.7 КАС України, право суду на звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта передбачене лише після винесення рішення у справі та здійснюється судом на його розсуд, а не за клопотанням учасника справи.
Жодних інших норм права, які б дозволяли суду першої інстанції звертатись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, КАС України не містить.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про необхідність звернення до Верховного Суду для вирішення питання внесення подання до Конституційного Суду України про невідповідність Конституції України (неконституційності) Податкового кодексу України.
Керуючись статтями 7, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про необхідність звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання про невідповідність Конституції України (неконституційності) Податкового кодексу України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.А. Борискін