21 жовтня 2024 рокусправа № 380/7786/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії щодо мобілізації під час дії особливого періоду як особи, яка заброньована за ВСП "Локомотивне депо Львів-Захід" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на посаді машиніст електровоза на підставі розпорядження КМУ від 18.03.2015 року №493 згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №106), в порядку ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати прийняти дії щодо скасування рішення про мобілізацію.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач зобов'язаний був продовжити його перебування на спеціальному обліку. Однак, працівниками відповідача про наявне у нього чинне бронювання та надану йому відстрочку від призову на військову службу без жодних аргументів не брались до уваги. Стверджує, що не порушив правила військового обліку та ним було подано усі необхідні документи, які підтверджують його право на відстрочку.
Ухвалою суду від 22.05.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалами суду занесеними до протоколу судового засідання від 12.08.2024 року та від 02.09.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 25.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час №711/2023 від 22.08.2023 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року №493 згідно з переліком посад і професій надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на шість місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Відповідно до посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час №А-631/2024 від 22.02.2024 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року №493 згідно з переліком посад і професій надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на шість місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Начальник Львівського військово-облікового відділу служби кадрової та соціальної політики регіональної філії «Львівська залізниця» звернувся до відповідача із листом від 22.02.2024 року, в якому просив продовжити спеціальний облік позивача.
27.02.2024 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом, в якому, серед іншого, просив повідомити, на якій підставі позивач перебуває у військовій частині НОМЕР_1 ; чи було його зараховано до списків особового складу частини.
27.02.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом, в якому, серед іншого, просив повідомити правову підставу мобілізації позивача; надати інформацію, чи вручалась повістка на відправку позивачу; чи приймався мобілізаційний наказ щодо позивача.
Змістом спірних правовідносин є дії щодо проведення мобілізації позивача до військової служби.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч.5 ст.1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу (ч.1 ст.4 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (ч.1 ст.39 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч.2 цієї ж норми на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3543-XII).
Згідно із ч.3 ст.22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях
Відповідно до ч.5 ст.22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом першим ч.1 ст.23 Закону №3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Згідно із п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють, серед іншого, заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Як уже згадувалось раніше, з матеріалів справи, зокрема, адвокатських запитів та скарг представника позивача, його пояснень вбачається, що позивач з 22.08.2023 року був заброньований за ВСП «Локомртивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
В подальшому з 22.02.2024 року бронювання позивача було продовжене на шість місяців.
Позивач прибув до відповідача для оновлення військово-облікових даних, де його було мобілізовано та направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Суд звертає увагу, що із зазначених пояснень та згаданих раніше матеріалів справи вбачається, що процедура мобілізації позивача була проведена відповідачем із порушеннями чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.
Зокрема, позивача було мобілізовано, не зважаючи на наявність у нього діючого посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації (бронювання).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абзацом першим ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Абзацом другим цієї ж норми передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Суд звертає увагу, що у даному випадку відповідач у даній справі жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо мобілізації позивача.
Окрім того, судом ухвалою від 25.09.2024 року витребовувались від відповідача документи необхідні для повного та всебічного розгляду даної справи, однак, станом на день ухвалення судового рішення жодних документів від відповідача на адресу суду не надійшло.
Більше того, відповідачем не було подано відзив на дану позовну заяву та не повідомлено суд причин неподання вказаного відзиву, хоча останній був належним чином повідомлений про місце та час розгляду даної справи (неодноразові телефонограми, які наявні в матеріалах справи).
Як наслідок, суд, з урахуванням ч.4 ст.159 КАС України, кваліфікує вказану обставину як визнання позову.
Відтак, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що дії відповідача з приводу проведення мобілізації до військової служби позивача не відповідають критеріям правомірності передбаченим п.1 ч.2 ст.2 КАС України.
Як наслідок, адміністративний позов підлягає задоволенню у цій частині.
Щодо зобов'язання прийняти дії з приводу скасування рішення про мобілізацію.
Суд звертає увагу, що позивача було зараховано у списки особового складу військової частини НОМЕР_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022.
При цьому, у в матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалися підстави зарахування позивача у списки особового складу частини, на які посилається представник позивача.
Іншими словами, у даному випадку відсутні відомості щодо причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача щодо позивача та зарахуванням його в списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Як наслідок, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, судом не беруться до уваги інші аргументи сторін, з огляду на встановлені обставини.
Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації під час дії особливого періоду ОСОБА_1 як особи, яка заброньована за ВСП "Локомотивне депо Львів-Захід" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на посаді машиніст електровоза на підставі розпорядження КМУ від 18.03.2015 року №493 згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №106), в порядку ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович