22 жовтня 2024 рокусправа № 380/7934/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік.
Ухвалою від 15.04.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 08 липня 2017 року до 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 проходив службу у районних військових комісаріатах, які знаходились на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент звільнення перебував на посаді інструктора відділення рекрутингу та комплектування другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 12 лютого 2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №45, його виключено зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення. Проте станом на момент звільнення, позивачу не нарахована та не виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до п 1 розділу XXIII наказу МОУ № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини. За інформацією отриманою від ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачем на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 не подавав рапорт про виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік при звільненні з військової служби. Оскільки позивачем не було дотримано визначеного наказом МОУ № 260 порядку, а саме не було звернення щодо виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 в свою чергу не було видано такий наказ, то ІНФОРМАЦІЯ_2 його право не порушено.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Із 08 липня 2017 року до 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 проходив службу у районних військових комісаріатах, які знаходились на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент звільнення перебував на посаді інструктора відділення рекрутингу та комплектування другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
12 лютого 2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №45, його виключено зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення. У наказі зазначено: «.. грошову допомогу на оздоровлення за 2024 не отримав…».
Не погодившись із невиплатою грошової допомоги на оздоровлення за 2024, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Статтею 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сих України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок№ 260).
Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 , і всі накази, що стосуються виплат видавалися начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює виплати військовослужбовцям військових формувань, які перебувають у нього на фінансовому забезпеченні на підставі наказів командирів цих військових формувань.
Виплата грошової допомоги для оздоровлення унормована розділом ХХІІІ Порядку № 260.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (п. 1 розділу ХХІІІ Порядку № 260).
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату (п. 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260).
Із витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №45 від 12 лютого 2024 року про виключення позивача зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення слідує, що він грошову допомогу на оздоровлення за 2024 не отримав.
Суд не погоджується із твердженням відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення через відсутність рапорту останнього, оскільки пунктом 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260 передбачено виплату такої допомоги на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відтак суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік. Тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача вирішити питання про виплату грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням висновків суду.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги.
Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна