про повернення позовної заяви
22 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6525/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Лихачова Р.Б., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати його грошового забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно частини 2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей";
5) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
6) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
7) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців, по дату фактичної виплати;
8) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію за неотримане речове майно за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
9) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;
10) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;
11) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
12) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
13) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
14) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року в розмірі 30000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому посилався на дію в Україні воєнного стану. Зазначив, що позивач під час проходження військової служби мав психологічне напруження та перебував у стресі, що позбавило його можливості вести звичайний спосіб життя. Вказував, що позивач звільнений з останнього місця проходження військової служби 02.07.2024 року, а відлік строку звернення до суду слід рахувати з 02.10.2024 року.
Суд визнав неповажними наведені підстави та, керуючись частиною 1 статті 123 КАС України, ухвалою від 11.10.2024 року залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу 10-денний строк для подання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог цієї ухвали представник позивача 17.10.2024 року подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Вказував, що позивач безперервно проходив військову службу з 10.07.2022 року по 02.07.2024 року у складі різних військових частин. У цей період позивач був позбавлений можливості звернутися до суду та за правовою допомогою. Останнім місцем його служби була військова частина НОМЕР_4 , яка повинна була провести з ним усі розрахунки. Командування військової частини НОМЕР_4 вказувало, що всі виплати будуть проведені до 01.09.2024 року, відтак позивач був впевнений, що з ним проведуть всі належні розрахунки за весь період його військової служби, оскільки він безперервно знаходився на службі. Тож відлік строку звернення до суду слід рахувати з 02.09.2024 року - наступний день за тим, коли сплинув останній день для проведення розрахунків із позивачем.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу проходження позивачем військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 у період з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року і стосується нарахування та виплати його грошового забезпечення за період служби з липня 2022 року по травень 2023 року та грошових компенсацій, які, на думку позивача, повинна була виплатити військова частина НОМЕР_2 при виключенні його зі списків особового складу у зв'язку з вибуттям до нового місця служби за наказом №142 від 19.05.2023 року.
З цим позовом до військової частини НОМЕР_2 про нарахування та виплату грошового забезпечення у належному розмірі позивач звернувся до суду лише 04.10.2024 року, значно пропустивши строк, установлений частиною 1 статті 233 КЗпП України - три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Будь - яких вимог до військової частини НОМЕР_4 щодо виплати грошового забезпечення за період його служби з 20.12.2023 року по 02.07.2024 року у складі цієї військової частини чи проведення розрахунку при звільненні з військової служби позивач у позові не висуває.
Оскільки цей спір не пов'язаний із виплатою сум, що належать працівникові при звільненні, то правила частини 2 статті 233 КЗпП України до нього не застосовуються, а посилання представника позивача на дату його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 (02.07.2024 року) не має правового значення для вирішення питання про початок перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Верховний Суд у постанові від 04.10.2024 року у справі №200/1643/24 вказав, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов'язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Представник позивача не надав доказів того, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях чи в інший спосіб виконував обов'язки військової служби (виконував бойові завдання), які унеможливлювали йому звернення до суду з цим позовом у встановлений строк та у зв'язку з чим він зволікав з його поданням з жовтня 2023 року до жовтня 2024 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Представник позивача у клопотаннях про поновлення строку звернення до суду не навів існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а у клопотаннях про поновлення цього строку представник позивача не навів поважних підстав для його поновлення, тому позовну заяву слід повернути згідно з ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ