22 жовтня 2024 року м. Київ № 320/34945/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 11.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області у зв'язку з призначенням їй у 1996 році пенсії за віком. Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.01.1994 по 31.12.1998 та на дату призначення пенсії складав 1,50788. Після призначення пенсії вона продовжувала працювати та пенсійним органом неодноразово перераховувалась її пенсія, з урахуванням набутого стажу. Однак при проведенні перерахунків пенсії ГУ ПФУ зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи, який наразі складає 1,26661.
Позивач зазначила, що 11 березня 2024 звернулась до ГУ ПФУ із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788. За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 25 березня 2024 року повідомив що пенсійну справу було приведено у відповідність з 01 березня 2024 року. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати із заробітної плати з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з 01.07.2000 по 31.12.2009 та індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 1,13056.
Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, зміст статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі положень Закону, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19, та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому наголосив на відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивача із розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788 не має .
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
З 1996 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком. Під час призначення пенсії враховано індивідуальний коефіцієнт для обчислення застрахованої особи 1,50788.
Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, у зв'язку з чим їй перераховувалась пенсія з урахуванням збільшення страхового стажу, а саме: з 1996 року (індивідуальний коефіцієнт для обчислення зменшився до 1,26661).
Водночас, згідно з перерахунком пенсії з 01 березня 2024 року, проведеного у зв'язку з індексацією заробітку, пенсію позивача перераховано з урахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення, який зменшився до 1,13056.
11 березня 2024 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 25 березня 2024 року повідомив що пенсійну справу було приведено у відповідність з 01 березня 2024 року. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати із заробітної плати з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з 01.07.2000 по 31.12.2009 та індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 1,13056.
Позивач, вважаючи вказані дії протиправними звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Судом встановлено, що позивачу 30.12.1996 року призначено пенсію за віком, яку обчислено із врахуванням страхового стажу 24 роки 3 місяців 10 днів із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення 1,50788.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
ОСОБА_1 , як працюючому пенсіонеру, перераховано пенсію за віком з 30.12.1996 із розрахунку страхового стажу 24 роки 3 місяці 10 днів та індивідуального коефіцієнту 1,50788, а також з 01.03.2024 із розрахунку страхового стажу 47 років 6 місяців 4 дні та індивідуального коефіцієнту 1,13056.
Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії - у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Суд вважає, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
Верховний Суд зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
Суд на підставі частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера ОСОБА_1 , із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просить обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
За встановлених обставин у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є здійснення перерахунку пенсії за обраною пенсіонером заробітною платою (доходу), врахованою при обчисленні пенсії.
Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 11.03.2024 (дати звернення) перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1999 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 969 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03 липня 2024 року.
Суд, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 969 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 11.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,50788.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933518; місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, 08500) судовий збір у розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.