23 жовтня 2024 року №620/7406/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомЧернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (14017, м. Чернігів, вул. В. Радченка, 14, код ЄДРПОУ 14220194)
доАкціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045)
простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2254028,56 грн та пені в розмірі 82948,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідачем, в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у 2022 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування 24 особам, яким встановлена інвалідність, у зв'язку з чим, позивач, враховуючи приписи ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», визначив відповідачеві суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 2254028,56 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що на думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин накладення адміністративно господарського штрафу. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, зокрема, наголошував на тому, що розрахунок санкції зроблено без дотримання вимог чинного законодавства, а також без врахування особливостей здійснення господарської діяльності Акціонерного товариства «Укрпошта» та його філій, які не є юридичними особами.
В свою чергу представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти висновків, викладених у відзиві, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з тих підстав, що позивачем при здійсненні розрахунку штрафної санкції дотримано у повній мірі норми чинного законодавства.
Представником відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав висновки, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта», передано справу № 620/7406/23 до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26a, Київ, 01133) за територіальною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №620/7406/23 передано до розгляду судді Харченко С.В.
Суддею Харченко С.В. не вирішено питання щодо прийняття справи №620/7406/23 до свого провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 19.03.2024 №130 р/ка.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №620/7406/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №620/7406/23 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, враховуючи той факт, що учасниками справи вже подано усі необхідні докази та документи, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд звертає увагу, що попередніми складами суду не вирішено клопотання про витребування доказів від відповідача.
Представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке обґрунтовано тим, що з вказаної інформації у відзиві на позовну заяву є необхідність у витребування доказів.
Представник відповідача, в свою чергу, подав заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких зауважив, що позивачем пропущено строк на подачу такого клопотання, а також наголосив, що останнє є необґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів, виходячи з того, що представником позивача не надано жодного докази на підтвердження не можливості отримати таку інформацію самостійно, яким чином витребовувана інформація може вплинути на розгляд справи по суті, а також не зазначено яких дій вчинено позивачем для отримання такої інформації.
В подальшому, представником відповідача подано додаткові письмові пояснення, в яких останній підтримав власну позицію, викладену у відзиві та запереченні на відповіді на відзив з посиланням на актуальну судову практику.
Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10 квітня 2023 року територіальним відділенням Фонду у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій. що підлягають сплаті у зв?язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Чернігівською дирекцією Акціонерного Товариства «Укрпошта», затвердженим згідно Порядку, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 1538 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 38 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) - 62 особи. (Паперова копія електронного розрахунку АГС з програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності додається.)
Таким чином, на підставі даних звітів з ЄСВ за 2022 рік, які подано Чернігівською дирекцією Акціонерного Товариства «Укрпошта», в автоматизованому режимі встановлено невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом 2022 року.
Так, відповідачем - Акціонерним Товариством «Укрпошта» було подано звіт форми № 10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2022 рік, за змістом якого, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 31287 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1958 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить - 1251 особа.
Вважаючи, що відповідачем, всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не працевлаштовано 24 особи з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив застосувати до відповідача адміністративно-господарські санкції та стягнути пеню, оскільки відповідач добровільно не сплатив суму нарахованих санкцій та пені та не відреагував на претензію позивача.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).
Відповідно до цього Порядку Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591 (далі - Наказ №591) затверджено, форму звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкцію щодо її заповнення, які введено в дію починаючи зі звіту за 2021 рік.
Наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 № 821 (далі - Наказ №821) внесено зміни до форми звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення, які діють з 12 лютого 2021 року (Офіційний вісник України від 12.02.2021-№ 11).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно з частиною 11 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частиною 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно частини 9 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» спори", що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Отже, враховуючи приписи статей 18, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо забезпечення реалізації прав осіб з інвалідністю на працевлаштування на роботодавця законодавством покладено наступні зобов'язання: виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; самостійний розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу; самостійне здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робота місць; сплата адміністративно-господарських санкцій та пені (у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю).
Вимоги до особливостей організації робочого місця для осіб з інвалідністю передбачено у статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що осіб з інвалідністю можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такої особи з інвалідністю і рекомендації МСЕК).
Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико- соціальної експертної комісії.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Законодавство встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх суб'єктів господарювання в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2254028,56 грн та пені в розмірі 82948,12 грн за невиконання ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005 № 286, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4,... 12.
Відповідно до п. 3.2.1. Інструкції зі статистики кількості працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в чинному листі Фонду соціального захисту інвалідів від 26.03.2007 року №1/6-172, норми щодо працевлаштування інвалідів вважатимуться виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року.
Дане роз'яснення повністю кореспондується з п. 9 досі чинної Інструкції щодо заповнення форми звітності № 1О-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України 27 серпня 2020 року № 591, згідно якого дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого; якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.
Таким чином, при розгляді питання щодо виконання чи невиконання Позивачем визначеного ст. 19 Закону № 875-ХІІ нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, слід брати до уваги період з 01 січня по 31 грудня 2022 року.
Суд дослідив надані докази, та встановив, що в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ діяла в наступній редакції: Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
В той же час, позивачем не враховано особливості обліку працівників згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (надалі Інструкція №286).
Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, включаючи прийнятих працівників і вилучаючи тих, які вибули в цей день. При цьому, в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день ураховуються особи, які уклали трудовий договір і фактично працювали один день і більше, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною та мобілізовані.
Перелік категорій працівників, які включаються до облікової кількості, міститься в пп.2.4. і 2.5., тих, які не включаються, - в пп.2.6 Інструкції №286.
Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які уточняються відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Тому, спочатку потрібно правильно розраховувати середньооблікову кількість штатних працівників за кожен день, яка має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з?явились або не з?явилися на роботу.
При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 р. 2 Інструкції №286, крім працівників:
- які перебувають у відпустках у зв?язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку
-мобілізованих,
- водії і листоноші згідно спеціальної норми - ст. 16 ЗУ «Про поштовий зв'язок».
Зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.
Середньооблікова кількість штатних працівників за рік згідно Інструкції №286 обчислюється підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на 12.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу філії Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» за 2022 рік в 1538 осіб згідно розрахунку санкцій виведена ФУ для позивача з рядка 101 - середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період звіту з ЄСВ поданих філією до ДП м. Чернігів у 2022 році за кожний квартал окремо (надалі - звіт з ЄСВ) (копії звітів за 1,2,3,4 квартали 2022 р. та квитанцій про отримання органами ДПС додаються).
Таким чином, з рядка 101 звітів філії по ЄСВ за 1-4 квартали підсумовуємо середньооблікову за всі місяці роботи філії у календарному 2022 році та ділимо на 12 (пп. 3.2.5, 3.2.6 Інструкції №286). Результат округлюється за правилом парної цифри. 1743+1766+1703+1651+1465+1557+1441+1426+1425+1409+1436+1436 =18458/12 місяців = 1538 працівників, відображених у розрахунку Фонду.
Ця чисельність 18458 осіб включає в себе в тому числі працівників на посадах водіїв і листонош в загальній кількості 9050 осіб, що підтверджується списками працюючих у філії Чернігівська дирекція АТ «Укрпошта» за січень - грудень 2022 року помісячно, які долучені до матеріалів справи.
З урахуванням вимог ч. 5 ст 16 ЗУ «Про поштовий зв?язок» середньооблікова чисельність штатних працівників Чернігівської філії АТ «Укрпошта» за 2022 рік складає 9408 /12 = 784 особи, виходячи з якої норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 31 особа (списки штатних працівників філії за виключенням листонош і водіїв за січень - грудень 2022 року додаються). Фактична ж кількість працівників- інвалідів за 2022 рік у філії склала 38 осіб,
В 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу АТ «Укрпошта» в цілому складала 9408 осіб, 1958 особам з яких встановлено інвалідність. З урахуванням положень ст. 19 Закону №875-ХІІ, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році для АТ «Укрпошта» складав 31 осіб.
В свою чергу, підприємство у 2022 році працевлаштувало 38 осіб з інвалідністю, що свідчить навіть про перевиконання нормативу.
Тобто, позивачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, самостійно виявили бажання виконати норматив з працевлаштувати осіб з інвалідністю у 2022 році, обравши варіант його виконання сукупно за рахунок головного підприємства та філій, і розпочало його реалізацію з 01.01.2022 року відповідно до чинних на той момент нормативно-правових актів.
Разом з тим, в постанові від 03 серпня 2023 року по справі №120/4975/22 Верховний Суд вказав, що звітність за формою №3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Проте, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі №804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі №819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі №820/1889/17, від 03 грудня 2020 року у справі №812/1189/18.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищезазначене, Київський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (14017, м. Чернігів, вул. В. Радченка, 14, код ЄДРПОУ 14220194) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.