ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2024 р. справа № 300/5300/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Карпатського Національного природного парку до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809,-
Карпатський Національний природний парк (надалі по тексту також - позивач, платник податків, Карпатський НПП, природний парк) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809 (надалі по тексту також - ППР, спірне ППР, оскаржуване рішення).
Підставою звернення Карпатського Національного природного парку із вказаним позовом є протиправне, на думку позивача, винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 82 114,29 гривень. Позивач вважає застосовану контролюючим органом ставку податку такою, що не відповідає правовому режиму земельної ділянки, оскільки дані земельної ділянки є лісовими землями, а використання виключно суб'єктного складу - належність земельної ділянки природному парку, є невірним.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Карпатським НПП 30.03.2021 засобами поштового зв'язку отримано акт ГУ ДПС в Івано-Франківській області віл 24.03.2021 за №1500/09-19-18-09/05509323 (надалі по тексту також - Акт, акт перевірки), та не погодившись з висновками коментованого акту подано до контролюючого органу заперечення, котрі в подальшому відповідачем не враховано та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 82 114,29 гривень. Позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на ППР, яке рішенням від 31.08.2021 за №19826/9/99-00-06-03-02-06, залишено без змін. Позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на такі обставини. Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (надалі по тексту - ПК України) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Підставою для нарахування земельного податку будь-якої категорії є дані державного земельного кадастру, що становить собою сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону. Переліком земельних угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) згідно додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, визначено такі групи угідь природного походження: землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (003), чагарникова рослинність природного походження (004), ліси та інші лісовкриті землі (005), води (006).
На переконання позивача, контролюючим органом застосовано ставку податку, що не відповідає правовому режиму земельної ділянки, оскільки такі є лісовими землями, а податковим органом використовується виключно суб'єктний склад - належність земельної ділянки природному парку. Також вказав на орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме 8 000 гривень. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.75-76).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 06.10.2021, який із відповідними письмовими зареєстровано судом 07.10.2021 за вх.№20735/21 (а.с.80-93). В обґрунтування правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, ГУ ДПС в Івано-Франківській області вказує про таке. 17.02.2021 позивачем подану податкову декларацію з плати за землю за 2021 рік. Згідно розрахунку суми земельного податку до декларації (розділ І) по 6 земельних ділянках зазначено категорії ділянок, реквізити документів про реєстрацію прав власності, площу, нормативну грошову оцінку, ставки податку та річну суму земельного податку. Згідно розрахунку податкового зобов'язання (розділ ІІІ) задекларовано помісячно суму сплати податкових зобов'язань, а саме з січня по листопад 2021 року по 18473,47 гривень та у грудні 2021 року 18473,42 гривень.
За результатами камеральної перевірки встановлено ряд невідповідностей, зокрема, у розділі І розрахунку суми земельного податку під порядковим номером 1.312 зазначено: категорія земельної ділянки - 04.03 (землі природно-заповітного фонду для збереження та використання національних природних парків), вид права 2 (постійне користування), серія та номер документа П-ІФ №001150, дата реєстрації прав та номер 25.02.2002 за №92, площа (га) 4271,3900, нормативна грошова оцінка одиниці площі - 26087,00 гривень, ставка податку 0,1%, річна сума 111 427,75 гривень. Позивач здійснив розрахунок суми податку за рік: 4271,39 га * 26087 гривень * 0,1%, що дорівнює 111 427,75 гривень. Згідно рішення Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік", ставка земельного податку землі з цільовим призначенням 04.03 складає 1%. Зроблений Карпатським НПП у поданій декларації розрахунок неправильний, оскільки 4271,39 га * 26087 гривень * 1,0%, що дорівнює 1 114 277,5093 гривень. Розбіжність складає 1 002 849,76 гривень (1 114 227,51 - 111 427,75). З урахуванням інших виявлених розбіжностей, зокрема, завищення зобов'язань на суму 17 478,29 гривень (земельні ділянки, розміщені на території Бистрецької сільської ради), річна сума земельного податку підлягає збільшенню на 985 371,47 гривень (1 002 849, 76 - 17 478,29) і, відповідно, підлягає збільшенню і щомісячна сума податкового зобов'язання, зокрема за січень на 82 114,29 гривень, як і зазначено в оскаржуваному ППР (985 3714,47 : 12). Спірним у даній справі є виключно застосування ставки податку 0,1 % чи 1% по одній земельній ділянці площею 4271,39 га.
За Класифікацією видів цільового призначення земель, секція С - землі природно-заповітного фонду та іншого природоохоронного призначення, розділ 4 - землі природно-заповідного фонду, підрозділ 04.03 - для збереження та використання національних природних парків. Водночас, вказаною класифікацією окремо виділено секцію Н, розділ 9 - землі лісогосподарського призначення, та згідно рішення Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік", ставка податку вказаних земель - 0,1%. Представник ГУ ДПС в Івано-Франківській області вказує на те, що позивачем до контролюючого органу не подавались уточнюючі декларації, розрахунки щодо уточнення категорії земельної ділянки, а тому відсутні підстави для застосування ставки земельного податку іншої ніж 1%. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь від 12.10.2021 за №505 на відзив, реєстрацію якого вчинено судом 15.10.2021 за вх.№21239/21 (а.с.95-101). Представник позивача заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступні обставини та аргументи. Згідно додатку 1 (ставки земельного податку) до рішення Бистрецької сільської ради від 28.05.2020 за №38/2020 ставку земельного податку для категорії земель 04.03 встановлено в розмірі 0,1%, яка використовувалась позивачем при сплаті земельного податку. Карпатський НПП не погоджується із збільшенням річної суми земельного податку на 985 371,47 гривень, оскільки відповідно до загальноприйнятого тестування територія природного парку відноситься до лісового фонду України, площа лісових земель становить 38 322 гектари, за розподілом за класом цінностей земель вся площа відноситься до Природно-заповітного фонду України.
На території Зеленської сільської ради Верховинського району, відповідно до даних Верховинського Держкомзему, загальна площа земель природоохоронного призначення становить 4377,39 га, з них 106 га сільськогосподарські землі, з них 10 га сіножаті, 96 га пасовища. 4103,0 га лісові землі, з них 3875,0 га вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, 95,0 га не вкритих лісовою рослинністю, 133,0 га інші лісові землі, 8,0 га відкриті заболочені землі, з них 1 га верхові заболочені землі та 7 га низинні заболочені землі, 132 га вкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них 79,39 га кам'янисті місця та 53 га яри, а також природними водотоками (річками та струмками) вкрито 28 га, згідно Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об'єктів парку. Позивач стверджує що, контролюючим органом застосовано ставку податку, що не відповідає правовому режиму земельної ділянки, оскільки дані земельні ділянки є лісовими землями. Також вказав на укладення між Карпатським НПП та ТОВ НВП "Агроресурссистеми" договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване ППР.
На поштову адресу суду представником позивача направлено клопотання від 12.10.2021 за №504, яке зареєстроване в канцелярії суду 15.10.2021 за вх.№21244/21, про зупинення провадження у даній справі (а.с.103-118). Вказане клопотання насамперед мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 82 114,29 гривень, оскільки вважає застосовану контролюючим органом ставку податку такою, що не відповідає правовому режиму земельної ділянки, так як дані земельної ділянки є лісовими землями, а використання виключно суб'єктного складу - належність земельної ділянки природному парку, є невірним. Вважаючи протиправним рішення Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік", позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Зеленської сільської ради про скасування такого рішення. Ухвалою від 29.06.2021 відкрито провадження у справі №300/2773/21 за коментованими позовними вимогами.
На переконання позивача, у випадку незаконності встановленої рішенням Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 ставки земельного податку для категорій земель 01.14 (для збереження та використання земель природно-заповідного фонду) та 04.03 (для збереження та використання національних природних парків) в розмірі 1 відсотка, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню, та є безумовною підставою для визнання незаконного і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення, що оскаржується у справі №300/5300/21.
Відтак, за доводами позивача, на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), провадження у справі слід зупинити до набрання законної сили рішенням суду у справі №300/2773/21.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 клопотання Карпатського Національного природного парку від 12.10.2021 за №504 про зупинення провадження в адміністративній справі №300/5300/21, задоволено, зупинено провадження в адміністративній справі №300/5300/21 за позовом Карпатського Національного природного парку до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, до набрання законної сили судовим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №300/2773/21 за позовною заявою Карпатського Національного природного парку до Зеленської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 11.06.2020 за №1 (а.с.123-124).
Також суд ухвалою від 27.10.2021 витребував у Карпатського Національного природного парку наступні докази: копію правоустановчого документа на землю, в межах площі 4 271,39 га, відомості щодо якої внесені платником податків до податкової декларації з плати за землю за 2021 рік, в тому числі державний акт на право постійного користування серії ІІ-ІФ №001150 від 25.02.2002, відомості із Державного земельного кадастру про чинність державного акта на право постійного користування серії ІІ-ІФ №001150 від 25.02.2002 (внесення про нього відомостей до такого Реєстру) станом на жовтень 2021 року, інформацію із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 4271,39 га, відомості щодо якої внесені платником податків до податкової декларації з плати за землю за 2021 рік, копію "Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об'єктів", затверджений Міністерством охорони навколишнього середовища України від 14.01.2005 №16, в частині земельної ділянки площею 4271,39 га, відомості щодо якої внесені платником податків до податкової декларації з плати за землю за 2021 рік (а.с.120-121).
На виконання вимог ухвали суду від 27.10.2021, Карпатський НПП скерував до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових пояснень та доказів від 05.11.2021 за №546, реєстрацію якого із відповідними документами здійснено судом 05.11.2021 за вх.№23358/21 (а.с.130-216).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Карпатський Національний природний парк є юридичною особою, з організаційно-правовою формою державна організація (установа, заклад), ідентифікаційний код юридичної особи 05509323, видами економічної діяльності за КВЕД є "72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний вид діяльності)", "91.04" Функціювання ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників", згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2020 (а.с.69-73).
Згідно Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об'єктів, який затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 14 січня 2005 року за № 16, територія Карпатського національного природного парку відноситься до лісового фонду України, площа лісових земель - 24827,4 га, за класом цінностей земель - вся територія парку відноситься до природного заповідного фонду. На території Зеленської сільської ради загальна проща земель парку становить 4377,39 га, з них - 3882,8 га лісові землі, решта нелісові землі, зокрема сільськогосподарські угіддя. (а.с.65, 139-215).
Карпатським національним природним парком не розроблено та не затверджено в установленому порядку технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земель парку. Також позивачем не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне речове право на земельні ділянки, що перебувають в користуванні парку, на з врахуванням відомостей Державного земельного кадастру, з даними щодо цільового призначення в межах відповідної категорії земель, кожної, окремо визначеної, земельної ділянки, доказів протилежного суду не подано.
Зеленська сільська рада 11.06.2020 прийняла рішення № 1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік". Підпунктом 1 пункту 1 вказаного рішення затверджено ставки земельного податку - додаток № 1, підпунктом 2 цього ж пункту - пільги зі сплати вказаного податку - додаток № 2. Пунктом 2 рішення зобов'язано оприлюднити це рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб. Пунктом 3 покладено на земельну комісію Зеленської сільської ради контроль за виконанням цього рішення (а.с.44).
Згідно додатку 1 до вказаного рішення - "Ставки земельного податку" ставки земельного податку вводяться в дію з 01 січня 2021 року. Так, ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 01: "Землі сільськогосподарського призначення", та підкодом: 01.14: "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" становить 1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (а.с.45-46).
Також згідно додатку 1 до вказаного рішення, ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 04: "Землі природно-заповідного фонду", та підкодом: 04.03: "Для збереження та використання національних природних парків" становить 1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (а.с.48).
Ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 09: "Землі лісогосподарського призначення", та підкодом: 09.03 "Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповітного фонду" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 0,1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (додаток 1 до рішення) (а.с.49-50).
Бистрецькою сільською радою прийнято рішення №38/2020 від 28.05.2020 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік". Підпунктом 1 пункту 1 установлено на території Бистрецької ради ставки земельного податку згідно з додатком 1 (а.с.55). Відповідно до додатку 1 до коментованого рішення, ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 04.03 "Для збереження та використання національних природних парків" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб. Для категорії земель за видом цільового призначення 09 "Землі лісогосподарського призначення" за підкодом 09.03 "Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповітного фонду" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 0,1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб. Не затверджено ставку податку для категорії земель за видом цільового призначення з підкодом 01.14 "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" (а.с.55-63).
Карпатський національний природний парк подав 17.02.2021 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (Верховинська ДПІ (Верховинський район)) звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (а.с.84-86).
Згідно розділу І "Розрахунок суми земельного податку" податкової декларації, Карпатським НПП самостійно визначено, серед іншого, під порядковим номером 1.312 земельну ділянку (категорія 04.03 "Землі природно-заповідного фонду") у відповідних графах податкової декларації визначено вид права - 2 (постійне користування) на підставі документа (серії П-ІФ №001150), дата реєстрації прав та номер 25.02.2002 за №92, площею 4271,39 га, нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки - 26087 гривень, ставку податку 0,1% та визначено річну суму земельного податку 111 427,75 гривень. Зокрема річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (порядковий номер 1.312) становить: 4271,39 га * 26087 гривень * 0,1% = 111 427,75 гривень (а.с.85).
Загальна сума податку нарахованого та сплаченого позивачем за коментованою податковою декларацією становить 221 681,59 гривень (а.с.85).
ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за 2021 рік Карпатського НПП, за результатами якої складено акт від 24.03.2021 №1500/09-19-18-09/05509323. Контролюючим органом в акті перевірки сформовано висновок про заниження суми податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб за січень 2021 року на 82 114,29 гривень, чим порушено пункт 286.2 статті 286 ПК України, відповідальність платника передбаченою статтею 123 розділу ІІ ПК України (а.с.11-15).
Платник, не погодившись з висновками Акту, скерував на адресу податкового органу заперечення від 06.04.2021 на акт перевірки. Заперечення мотивував тим, що контролюючим органом застосовано ставку податку, що не відповідає правовому режиму земельної ділянки, оскільки вказані земельні ділянки є лісовими землями і повинні оподатковуватись за ставкою 0,1%. У вказаних запереченнях просив переглянути результати перевірки та не приймати відповідні податкові повідомлення-рішення (а.с.16-20).
Контролюючим органом надано позивачу відповідь від 16.04.2021 за №4084/6/09-19-18-09-20 на заперечення, у якій вказав, що на території Зеленської сільської ради відповідним рішенням встановлено, що по земельних ділянках, нормативну грошову оцінку яких не проведено, категорія 0,14 ставка 1%, категорія 04.03 ставка 1%. На території Бистрецької сільської ради згідно рішення, по земельних ділянках, нормативну грошову оцінку яких не проведено, категорія 0,14 ставка не встановлювалась, категорія 04.03 ставка 0,1%. Платником самостійно у відповідних графах відображено коди категорій земельної ділянки 01.14 та 04.03. В ході проведення камеральної перевірки податковим органом застосовувались ставки, визначені органом місцевого самоврядування у відповідних рішеннях для відповідного виду класифікації земель. За результатами розгляду заперечень Карпатського НПП, висновок акту перевірки залишено без змін (а.с.21-25).
В подальшому, ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі акту від 24.03.2021 №1500/09-19-18-09/05509323, прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 20.04.2021 за №00/2271/1809, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельних податок з юридичних осіб в розмірі 82 114,29 (а.с.26-28).
Не погодившись з ППР, платник податків подав до Державної податкової служби України скаргу від 11.05.2021 за №228. Аргументи позивача, викладені в скарзі відповідають мотивам заперечення, поданих на акт перевірки (а.с.31-38).
Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги позивача, прийняло рішення від 31.08.2021 за №9826/6/99-00-06-03-02-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 20.04.2021 за №00/2271/1809 без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.39-41).
Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, Карпатський Національний природний парк звернувся з цим позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких аргументів, мотивів та норм права.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, а тому перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за 2021 рік Карпатського НПП, за результатами якої складено акт від 24.03.2021 №1500/09-19-18-09/05509323 (а.с.11-15).
В ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення пункту 286.2 статті 286 ПК України, платником занижено податкові зобов'язання по земельному податку за січень 2021 року на 82 114,29 гривень.
За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
У свою чергу, у розумінні пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з статтею 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: об'єкти оподаткування земельним податком; земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Отже, звідси слідує, що юридичні особи - землекористувачі та власники земельних ділянок, які мають об'єкт оподаткування, визначений статтею 270 ПК України, - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності, є платниками податків, а відтак у них є обов'язок подавати податкову декларацію з плати за землю.
Відповідно до пунктів 49.1 - 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пунктами 286.2 - 286.4 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Таким чином, з наведеного слідує, що контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки подається податкова декларація щороку (за вибором платника податку річна до 20 лютого поточного року або щомісяця звітна) у разі виникнення об'єктів оподаткування або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.
Згідно з пунктом 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
У даному випадку платники самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідні декларації (стаття 286 ПК України).
Так, Карпатський національний природний парк подав 17.02.2021 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (Верховинська ДПІ (Верховинський район)) звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (а.с.84-86).
Згідно розділу І "Розрахунок суми земельного податку", Карпатським НПП самостійно визначено, серед іншого, під порядковим номером 1.312 земельну ділянку (категорія 04.03 "Землі природно-заповідного фонду") у відповідних графах податкової декларації визначено вид права - 2 (постійне користування) на підставі документа (серії П-ІФ №001150), дата реєстрації прав та номер 25.02.2002 за №92, площею 4271,39 га, нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки - 26087 гривень, ставку податку 0,1% та визначено річну суму земельного податку 111 427,75 гривень. Зокрема річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (порядковий номер 1.312) становить: 4271,39 га * 26087 гривень * 0,1% = 111 427,75 гривень (а.с.85).
Загальна сума податку нарахованого та сплаченого позивачем за коментованою податковою декларацією становить 221 681,59 гривень (а.с.85).
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Згідно з приписами статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в державній чи комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до змісту статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві.
За змістом частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Згідно із Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 за №1378-IV (надалі по тексту також - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13); нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку (стаття 5).
Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону №1378-IV).
Згідно норм пункту 10.1.1 статті 10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (пункт 284.1 статті 284 ПК України). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК).
Відповідно до статті 10.3 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (стаття 265 ПК України).
Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 ПК України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Установлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Відповідно до положень підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 ПК України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Згідно з підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5. статті 12 Податкового кодексу України встановлює, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
У матеріалах справи містяться рішення Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" та рішення Бистрецької сільської ради від 28.05.2020 за №38/2020 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" (а.с.44, 55).
Посилання на вказані рішення наведено також у акті перевірки та, як наголошено контролюючим органом, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, він керувався саме зазначеними рішеннями рад.
Слід звернути увагу на те, що предметом оскарження у цій справі є виключно податкове повідомлення-рішення відповідача, прийняте ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо визначення податкового зобов'язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження в цій справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів хоча і визначені в тому числі Податковим кодексом України, проте є виключною "правовстановлюючою" компетенцією цих органів, правомірність реалізації якої не має перевірятися в межах цієї справи.
Також слід підмітити, що рішення Зеленської сільської ради від 11.06.2020 за №1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" було предметом судового розгляду.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 300/2773/21 вирішено відмовити в задоволенні позову Карпатського національного природного парку до Зеленської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 11.06.2020 № 1 у частині встановлення ставок земельного податку для категорій земель 01.14 (для збереження та використання земель природно-заповідного фонду) та 04.03 (для збереження та використання національних природних парків) в розмірі 1 відсотка (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114656676), яке за наслідками апеляційного перегляду набрало 08.02.2024 законної сили.
Коментовані судом рішення сільських рад були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, доказів протилежного сторонами суду не надано.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У межах спірних правовідносин прийняте органом місцевого самоврядування рішення, є нормативно-правовим актом, приписи якого зокрема змінюють для позивача права та обов'язки, є способом реалізації владних управлінських функцій радою як суб'єктом владних повноважень у відповідності до комплексного правового регулювання в межах розсуду цього органу, з урахуванням інтересів членів територіальної громади та кожного члена цієї громади. Дане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
Суд враховує, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов'язковими.
Указана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, від 15.11.2022 у справі № 1740/2115/18, від 04.04.2023 у справі №420/7409/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 14.01.2005 №16 затверджено "Проект організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об'єктів Карпатського національного природного парку" (а.с.133, 138-215).
Рішенням виконавчого комітету Зеленської сільської ради Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 29.10.2001 затверджено матеріали інвентаризації земель Карпатського НПП площею 4377,39 га та видано державний акт на право постійного користування (а.с.134-135).
Виконавчим комітетом Бистрецької сільської ради Верховинської районної ради Івано-Франківської рішенням від 11.09.2001 затверджено матеріали інвентаризації земель Карпатського НПП площею 2563,39 га та видано державний акт на право постійного користування (а.с.136-137).
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту (стаття 271 ПК України).
Відповідно до положень пункт 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до змісту статті 274 ПК України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; 274.2 ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Згідно зі статтею 277 ПК України ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено:( 277.1) ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до статті 282 ПК України передбачено пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, проте учасники не зазначали про наявні пільги у позивача і відповідні докази не надавали. Земельні ділянки (стаття 283 ПК України), що не оподатковуються земельним податком за матеріалами справи не встановлені.
Податкове зобов'язання з цього податку (пункт 287.10 статті 287 ПК України) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України. Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, що платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України, така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК).
Згідно розділу І "Розрахунок суми земельного податку" податкової декларації, Карпатським НПП самостійно визначено, серед іншого, під порядковим номером 1.312 земельну ділянку (категорія 04.03 "Землі природно-заповідного фонду") у відповідних графах податкової декларації визначено: вид права - 2 (постійне користування) на підставі документа (серії П-ІФ №001150), дата реєстрації прав та номер 25.02.2002 за №92, площею 4271,39 га, нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки - 26087 гривень, ставку податку 0,1% та визначено річну суму земельного податку 111 427,75 гривень. Зокрема річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (порядковий номер 1.312) становить: 4271,39 га * 26087 гривень * 0,1% = 111 427,75 гривень (а.с.85).
Також в розділі І "Розрахунок суми земельного податку" податкової декларації, Карпатським НПП самостійно визначено, серед іншого, під порядковими номерами 1.412, 1.512 земельні ділянки (категорія 01.14 "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду") у відповідних графах податкової декларації визначено: вид права - 2 (постійне користування) на підставі документа (серії П-ІФ №001150), дата реєстрації прав та номер 25.02.2002 за №3243, площею 7 га та 60 га, нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки - 26087 гривень, ставку податку 1% та визначено річну суму земельного податку за вказані ділянки 1826,09 гривень та 15652,20 гривень відповідно (а.с.85).
Позивач наголошує, що земельна ділянка площею 4271,39 га, яка знаходиться на території Зеленської сільської ради має категорію 09 "Землі лісового господарства", а не 04.03 "Землі природно-заповідного фонду", а ставка земельного податку відповідно до рішення сільської ради повинна застосовуватись на рівні 0,1%.
За визначенням статті 1 Лісового кодексу України, лісовими ділянками є ділянки лісового фонду України з визначеними межами, виділені відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
За змістом визначень, наведених в Податковому кодексі України:
- земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14);
- цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14).
Підстава для нарахування земельного податку - дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).
Отже, в розумінні ПК України, при визначенні ставок земельного податку за земельні ділянки, згідно приписів статей 274, 277 цього Кодексу, має значення їх цільове призначення, визначені на підставі документації із землеустрою, згідно даних Державного земельного кадастру.
Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2020 за №1051 затверджено "Порядок ведення Державного земельного кадастру" (надалі по тексту також - Порядок №1051. Цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (пункт 1 Порядку №1051).
Додатком 58 до Порядку №1051 є Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування (надалі по тексту також - Класифікатор).
Класифікатор призначений для вирішення таких основних завдань, зокрема, отримання інформації, необхідної для нарахування та справляння плати за землю.
Об'єктами класифікації у Класифікаторі є земельні ділянки з певним видом їх цільового призначення в межах відповідних категорій земель та функціональних зон територій.
Вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 затверджено класифікацію видів цільового призначення земель (надалі по тексту також - Класифікація) (чинний на час спірних правовідносин).
Так, згідно пункту 1.4 Класифікації (КВЦПП) КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Так, згідно КВЦПЗ:
Секція А, розділ 01 - Землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше). Містить підгрупи від 01.01 до 01.14. Так підгрупа 01.14 - Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
Секція С, розділ 04 - Землі природно-заповідного фонду (природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва), що надаються в постійне користування спеціальним адміністраціям територій та об'єктів природно-заповідного фонду (крім земельних ділянок під об'єктами природно-заповідного фонду, що включені до їх складу без вилучення)). Містить підгрупи від 04.01 до 04.11. Так підгрупа 04.03 - Для збереження та використання національних природних парків.
Секція Н, розділ 09 - Землі лісогосподарського призначення (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, крім земель, зайнятих зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, а також земель, зайнятих окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках). Містить підгрупи від 09.01 до 09.03. Так підгрупа 09.03 - для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
Отже, Секцію С складають землі природно-заповітного фонду та іншого природоохоронного призначення, підрозділ 04.03 землі "Для збереження та використання національних природних парків", Секцію Н складають землі лісогосподарського призначення, підрозділ 09.03 землі "Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповітного фонду".
Згідно додатку 1 до рішення Зеленської сільської ради № 1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" - "Ставки земельного податку", ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 01: "Землі сільськогосподрського призначення", та підкодом: 01.14: "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" становить 1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (а.с.45-46).
Також згідно додатку 1 до рішення, ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 04: "Землі природно-заповідного фонду", та підкодом: 04.03: "Для збереження та використання національних природних парків" становить 1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (а.с.48).
Ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 09: "Землі лісогосподарського призначення", та підкодом: 09.03 "Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповітного фонду" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 0,1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб (додаток 1 до рішення) (а.с.49-50).
Відповідно до додатку 1 до рішення Бистрецької сільської ради №38/2020 від 28.05.2020 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік", ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 04.03 "Для збереження та використання національних природних парків" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб. Для категорії земель за видом цільового призначення 09 "Землі лісогосподарського призначення" за підкодом 09.03 "Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповітного фонду" становить 0,1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження та 0,1% - для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як для фізичних, так і юридичних осіб. Не затверджено ставку податку для категорії земель за видом цільового призначення з підкодом 01.14 "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" (а.с.55-63).
Під час проведення податкової перевірки Карпатського НПП відповідачем встановлено, що у податковій декларації позивача від 17.02.2021 неправильно застосовано ставку податку у розмірі 0,1%, позаяк відповідно до рішення Зеленської сільської ради № 1 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" ставка податку для категорії земель за видом цільового призначення 04: "Землі природно-заповідного фонду", та підкодом: 04.03: "Для збереження та використання національних природних парків" становить 1% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місцезнаходження. А ставку податку для категорії земель за видом цільового призначення з підкодом 01.14 "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" згідно рішення Бистрецької сільської ради №38/2020 від 28.05.2020 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік" не встановлено, проте позивачем розраховано виходячи з ставки 1%.
Перевіряючи задекларовані природним парком суми податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією позивача 17.02.2021, контролюючим органом встановлено неправильне застосування ставок податку у розмірі 0,1% та 1%.
Зокрема, нарахована сума земельного податку на земельну ділянку за категорією 04.03 площею 4271,39 га розраховано позивачем із застосуванням ставки 0,1%, однак застосуванню підлягала ставка 1%, з розрахунку 4271,39 га (площа) * 26087 гривень (нормативна грошова оцінка) * 1% (ставка згідно рішення Зеленської сільської ради) = 1 114 277,50 гривень, а не 111 427,75, як розрахував природний парк.
Також Карпатським НПП нараховано суму земельного податку на земельні ділянки за категорією 01.14:
- площею 7 га із застосуванням ставки 1%, з розрахунку 7 га * 26087 гривень * 1% = 1826,09 гривень;
- площею 60 га із застосуванням ставки 1%, з розрахунку 60 га * 26087 гривень * 1% = 15 652,20 гривень.
Втім, згідно рішення Бистрецької сільської ради, для даної категорії земельних ділянок ставку податку не встановлено.
З урахуванням завищення зобов'язань на суму 17 478,29 гривень (земельні ділянки з підкодом 01.14 "Для цілей підрозділів 01.01 - 01.13 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду" на території Бистрецької сільської ради), заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 985 371,47 гривень.
Слід відмітити, що матеріали справи не містять доказів подання до контролюючого органу позивачем уточнюючих декларацій, розрахунків щодо уточнення категорії земельної ділянки.
Предметом оскарження у цій справі є виключно податкове повідомлення-рішення відповідача, прийняте ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо визначення податкового зобов'язання, а не встановлення податковим органом належності земельної ділянки до певного виду цільового призначення.
Також матеріали справи не містять доказів того, що Карпатським національним природним парком розроблено та затверджено в установленому порядку технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земель парку.
Позивачем не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне речове право на земельні ділянки, що перебувають в користуванні парку, з врахуванням відомостей Державного земельного кадастру, з даними щодо цільового призначення в межах відповідної категорії земель, кожної, окремо визначеної, земельної ділянки, доказів протилежного суду не надано.
Відтак, у спірних правовідносинах до позивача підлягає застосуванню збільшення податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010500) за січень 2021 року на суму 84 211,29 гривень.
Інші доводи і міркування позивача з приводу прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 за №00/2271/1809, не змінюють висновків суду, викладених вище по тексту судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства відповідач правомірно застосував до Карпатського НПП збільшення податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010500) за січень 2021 року на суму 84 211,29 гривень.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову судовий збір в розмірі 2270,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1164 від 17.09.2021 (а.с.1).
У позовній заяві Карпатський Національний природній парк вказує, що орієнтована сума витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 8 000,00 гривень. Акти про надання правничої допомоги та платіжні доручення про оплату будуть надані за наслідками розгляду справи.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Карпатський Національний природний парк (ідентифікаційний код юридичної особи 05509323), вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500;
відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Чуприна О.В.