23 жовтня 2024 року Справа № 280/6343/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (69027, м.Запоріжжя, пр. Соборний,191; код ЄДРПОУ 40108688)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізьке РУП ГУНП в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо не виключення з бази «Армор» (інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України (ІПС «Армор», також ІІПС ОВС), бази «Призовник» відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-й КУпАП;
- зобов'язати Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області виключити з бази «Армор» (інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України (ІПС «Армор», також ІІПС ОВС), бази «Призовник» відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-й КУпАП.
Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Усенко А.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.07.2024 серія АР №1185792.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу стало відомо, що він перебуває у розшуку у зв'язку з неявкою по повістці. Однак, ОСОБА_1 повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) не отримував, про складення відносно нього матеріалів справи про адміністративне правопорушення йому не повідомлялось та до адміністративної відповідальності не притягувався. У зв'язку із зазначеним, представник позивача звернувся із запитом до відповідача для отримання інформації стосовно підстав внесення відомостей щодо ОСОБА_1 у інформаційно-пошукову систему «Армор», у відповідь на який відповідач повідомив, що працівниками поліції за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюються заходи щодо встановлення та доставляння гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 який вчинив адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. З метою припинення поліцейських заходів згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), представником позивача було подано відповідну заяву, однак, станом на дату звернення до суду відповідь не отримано. Вважає, що внесення в базу «Армор» відомостей про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.ст.210, 210-1 КУпАП було протиправним, немає підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення, оскільки відсутній протокол про адміністративне правопорушення та/або постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.ст.201, 210-1 КУпАП. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від відповідача докази по справі.
31.07.2024 відповідач подав витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому не визнає заявлених позовних вимог та зазначає, що позивача внесено до інформаційної підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст», інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" на підставі звернень від 15.12.2023 № 27904, 08.02.2024 № 2678 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до ст. 259 КУпАП щодо доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , 1971 р.н., який порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку (не прибув у визначені терміни по повістці), для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідач звертає увагу суду на те, що, вносячи відомості про позивача до електронної картки ІП "Призовник, військовозобов'язаний, резервіст" із полем "активний", Запорізьким РУП ГУНП в Запорізькій області не порушено вимоги закону, а, відтак, підстави щодо визнання незаконних дій та зобов'язання вилучити відповідні відомості з інформаційно-комунікаційної системи відсутні, оскільки внесення відповідних даних викликано тим, що є необхідність встановлення місцезнаходження позивача та доставляння його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання відповідних адміністративних протоколів. Крім того, внесення інформації до ІПНП НПУ, у тому числі у підсистему, яку позивач визначив як «Армор», є результатом виконання поліцейськими своїх повноважень та підзаконних нормативно-правових актів, пов'язаних з реєстрацією надходження до ГУНП звернення від ІНФОРМАЦІЯ_5 для доставляння позивача. На теперішній час до ГУНП не надходили матеріали, які були б підставою для виключення позивача з бази ІП «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст», а також визначення статусу на «не активний». Також звертає увагу суду, що до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів, на підтвердження наявності підстав для виключення його з вищезазначеної бази. Просить у задоволенні позову відмовити.
02.08.2024 представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що провадження у справах за статтями 210 та 210-1 КУпАП здійснюється виключно начальником відповідного територіального центру комплектування та соціального захисту, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для включення в базу «Армор» (інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України (ІПС «Армор», також ІІПС ОВС), бази «Призовник» відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Просить суд позов задовольнити.
07.08.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що саме з метою виконання повноважень поліції та встановлення місцезнаходження позивача, з метою адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача, працівниками відповідача встановлювалось місцезнаходження ОСОБА_1 та були внесені відповіді відомості до ІП «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст». Відповідач вважає, що внесення поліцейськими до інформаційної підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст», інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей відносно позивача здійснено у порядку та спосіб визначеному чинним законодавством, з огляду на те, що позивач, як військовозобов'язаний відмовився від ознайомлення з наказом ПрАТ «Запоріжсталь» про оповіщення та від отримання повістки, крім цього в строки визначені у повістці не з'явився. Просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
15.12.2023 о 09:51 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшли матеріали з РТЦК ТА СП щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП, до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 , для складання протоколів про адміністративні правопорушення, стосовно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , для прийняття рішення згідно чинного законодавства.
Вищезазначені матеріали містили звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.12.2023 №МВ/10866/231, який відповідно до ст. 259 КУпАП просив доставити до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який не з'явився за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.
До звернення долучено:
- рапорт заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_2 , відповідно до якого встановлено, що у період з 13.11.2023 по 20.11.2023 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за адресою: АДРЕСА_3 ) в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин за розпорядженням (наказом) керівника ПрАТ Запоріжсталь не надав, чим порушив законодавством України, а саме ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- копію акту про відмову від ознайомлення з наказом про оповіщення та виклик у РТЦК від 13.11.2023, складений та підписаний начальником доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_3 , представником доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_4 та провідним фахівцем відділу кадрів ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_5 , яким останні підтвердили той факт, що 13.11.2023 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом про оповіщення та виклик у ІНФОРМАЦІЯ_3 , але про час та дату явки в усній формі повідомлений; про адміністративну та кримінальну відповідальність за неявку за викликом попереджений.
Вищезазначені матеріали були направлені до слідчого відділу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області для прийняття рішення, щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Запорізьке районне управління поліції ГУ НП в Запорізькій області листом від 02.01.2024 №90/40-2024 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в ході проведення перевірки було встановлено, що при неодноразовому відвідуванні адреси мекання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двері квартири ніхто не відчиняв. При відвідування квартир сусідів для встановлення фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 двері квартир також ніхто не відчиняв, але через двері сусідка пояснила, що останнього не бачила тривалий час. Таким чином, доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не представилось можливим. У зв'язку з чим, особу ОСОБА_1 було внесено до пошукової бази «Призовник». При встановленні місцезнаходження буде доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З огляду на викладене, підстав для прийняття рішення для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, отримано недостатньо, у зв'язку з чим розгляд звернення здійснено на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, 08.02.2024 до Запорізького районного управління ГУ НП в Запорізькій області надійшли матеріали з РТЦК ТА СП, щодо доставляння громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 , для складання протоколів про адміністративні правопорушення в особі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , для прийняття рішення згідно чинного законодавства.
Вищезазначені матеріали містили звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.02.2024 №МВ/975/21, який відповідно до ст. 259 КУпАП просив доставити до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який не з'явився за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.
До зазначеного звернення було долучено рапорт оператора групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 02.02.2024, відповідно до якого повідомлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 (за адресою: АДРЕСА_3 ) в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин за розпорядженням (наказом) керівника ПрАТ Запоріжсталь не надав, чим порушив законодавством України, а саме ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До копії рапорту долучено копію повістки 13956, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 належало з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим було запропоновано прибути 27-29.12.2023 за адресою АДРЕСА_5 .
Також було долучено копію акту про відмову від ознайомлення з наказом про оповіщення та виклик у РТЦК від 26.12.2023, складений та підписаний начальником доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_3 , представником доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_4 та провідним фахівцем відділу кадрів ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_5 , яким останні підтвердили той факт, що 26.12.2023 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом про оповіщення та виклик у ІНФОРМАЦІЯ_3 , але про час та дату явки в усній формі повідомлений; про адміністративну та кримінальну відповідальність за неявку за викликом попереджений.
Вищезазначені матеріали були направлені до слідчого відділу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області для прийняття рішення, щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Запорізьке районне управління поліції ГУ НП в Запорізькій області листом від 26.02.2024 №4608/40-2024 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в ході проведення перевірки було встановлено, що при неодноразовому відвідуванні адреси мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двері квартири АДРЕСА_6 , ніхто не відчиняв. Поспілкувавшись з сусідами інформацією не володіють. Таким чином, доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не представилось можливим. У зв'язку з чим, особу ОСОБА_1 було внесено до пошукової бази «Призовник». При встановленні місцезнаходження буде доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача адвокат Усенко А.В. звернувся до Запорізького районного управління поліції ГУ НП в Запорізькій області з адвокатським запитом від 06.03.2024, в якому просив надати інформацію та її відповідне підтвердження, зокрема, щодо перебування ОСОБА_1 у «розшуку» та на якій підставі, внесення відомостей про нього до ППС «АРМОР» або пошукової бази «ПРИЗОВНИК» як «Ухилянта», притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210, 210-1 КУпАП, виклику ОСОБА_1 для складання протоколу (постанови) та розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУПаП.
Запорізьке районе управління поліції ГУ НП в Запорізькій області листом №6265/40/01-24 від 12.03.2024 повідомило, що згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліції України» та постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» працівниками поліції за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюються заходи щодо встановлення та доставляння гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вчинив адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні, для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. З приводу бази МВС «Армор» повідомлено, що в Національній поліції України всі заяви та повідомлення проходять реєстрацію через Інформаційний портал Національної поліції України. Щодо припинення поліцейських заходів згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України» та постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 про встановлення та доставляння гр. ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та як згідно ст. 255 КУпАП, уповноваженими особами на складання є працівники ТЦК та СП.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виключення з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор», а також бази «Призовник» відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону №580-VIII встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 3 Закону №580-VIII).
Згідно із ст. 5 Закону №580-VIII поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII).
Відповідно до п. 9 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону №580-VIII поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, крім іншого, осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з абз. 2 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (абз. 15 п. 79 Порядку № 1487).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 за № 1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему “Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Положення №676).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 Положення №676 це положення визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України», а також умови її функціонування.
Інформаційно-комунікаційна система “Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Згідно з п.1 розділу ІІ Положення №676 основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Пункт 2 розділу ІІ Положення №676 визначає, що система ІПНП призначена для: формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС; обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції; аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки; надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС; генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями; здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом; використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об'єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах; забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції; забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС; комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується, у тому числі, для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію».
На виконання вимог, у тому числі статті 26 Закону Закону №580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 222/33194, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням ІТС ІПНП.
Пунктом 3 розділу І Порядку №100 визначено, що джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:
1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);
2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;
3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;
4) інше.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку №100 заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення формування інформаційних ресурсів поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 14.06.2019 № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04 липня 2019 року за №739/33710, затверджено Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», якою передбачено, що облік об'єктів в ІП «ЄО» ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов'язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Підставами для внесення відомостей до ІП «ЄО» є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Статтями 210, 210-1 КУпАП (передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Стаття 259 КУпАП визначає порядок доставлення порушника, та передбачає, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Як встановлено з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 направив звернення до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області від 04.12.2023 №МВ/10866/231 та від 03.02.2024 №МВ/975/21 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210, 201-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі, позивача, у відповідності до ст.259 КУпАП.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що внаслідок отримання звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідача виник обов'язок щодо внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних про таке звернення, яке містило інформацію відносно позивача про порушення останнім законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку відповідно до статей 210, 210-1 КУпАП.
Отже, суд не вбачає неправомірних дій відповідача у внесенні до інформаційних баз даних Національної поліції відповідної інформації відносно позивача на підставі звернень ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованих 15.12.2023 №27904 та від 08.02.2024 №2678.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання виключити з інформаційних баз Національної поліції України відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, суд зазначає, що внесення відповідачем до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних про звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке містило інформацію відносно позивача про порушення останнім законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку відповідно до статей 210, 210-1 КУпАП, не є свідченням притягнення позивача до відповідної адміністративної відповідальності, а лише відображає зміст отриманого відповідачем звернення.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону Закону №580-VIII діяльність поліції, пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.
Частиною 5 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних" підставами для обробки персональних даних є необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
Отже, у разі здійснення обробки персональних даних у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством, згода суб'єкта персональних даних не потрібна.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про захист персональних даних" суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Судом не встановлено протиправного внесення відомостей до інформаційних баз Національної поліції України про звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210, 201-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі, позивача, у відповідності до ст.259 КУпАП. Доказів того, що відповідач обробляє персональні дані позивача незаконно, або того, що внесена інформація є недостовірною, до суду не надано.
Щодо доводів позовної заяви стосовно порядку та строку накладення адміністративного стягнення на підставі статей 210, 210-1 КУпАП, суд зазначає, що вказані обставини перебувають поза межами предмету спору, а надання їм оцінки не відноситься до компетенції адміністративного суду.
Крім того, відповідач, при отриманні звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності здійснення заходів, передбачених ст.259 КУпАП щодо доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, також не уповноважений надавати оцінку відповідним обставинам.
Слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що визначено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до такого завдання:
- адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб;
- зусилля адміністративного суду спрямовані на захист прав, свобод та інтересів вказаних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень;
- предметом адміністративного судочинства є публічно-правові відносини, переважно між фізичною чи юридичною особою з одного боку і суб'єктом владних повноважень з іншого.
Таким чином, завдання адміністративного судочинства необхідно розглядати у контексті захисту прав, свобод та інтересів особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку публічної адміністрації.
Права, свободи та інтереси, які захищають адміністративні суди, можуть бути різноманітними. Однак, важливо, щоб порушення цих прав, свобод чи інтересів відбулося у публічно-правових відносинах та виходило від суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Частина 1 статті 5 КАС України надає право кожній особі, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права та виходячи із специфіки завдання адміністративного судочинства особа має право звернутись за судовим захистом до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 6 КАС України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
У цій адміністративній справі, насамперед, підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача внаслідок не вчинення окремих дій (допущення бездіяльності).
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до вимог КАС України після встановлення права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень (тобто існування порушеного права або можливості його порушення в майбутньому), яке має позивач, перевіряється законність оскаржуваного рішення.
Для цілей цієї адміністративної справи суд також вважає за необхідне звернути увагу на визначення понять “право» та “інтерес».
У контексті завдання адміністративного судочинства мова йде про захист суб'єктивних прав фізичних чи юридичних осіб.
Під суб'єктивним правом суд розуміє міру юридично можливої поведінки, що задовольняє інтереси певної фізичної чи юридичної особи. Право це можливість щодо задоволення відповідних потреб фізичної чи юридичної особи.
В публічно-правових відносинах фізичними та юридичними особами можуть реалізовувати різні за своїм характером права, однак, у випадку їх порушення (невизнання чи оспорення), такі права можуть отримати захист адміністративного суду лише в тому разі, коли їх було порушено в конкретних спірних публічно-правових відносинах і саме суб'єктом владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
У даній справі позивач не довів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем.
Натомість, суд встановив, що відповідач, під час внесення даних до інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України» відносно позивача на підставі звернень ІНФОРМАЦІЯ_5 діяв в межах повноважень, а відповідні дії є його службовою діяльністю, яка не призвела до порушення прав позивача.
У контексті оцінки решти доводів позовної заяви, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України» (пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (69027, м.Запоріжжя, пр. Соборний,191; код ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23.10.2024.
Суддя М.О. Семененко