з питань визнання дій боржника протиправними
23 жовтня 2024 року Справа № 280/3091/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду по справі №280/3091/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ісаєвої Наталії Сергіївни (вул. Святого Миколая, буд. 39/3, м. Запоріжжя, 69063), до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54008) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі №280/3091/24, яке набрало законної сили 05.07.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково: визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №2338/03-16 від 06.02.2024 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 30.01.2024 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати: зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. та з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 5000,00 грн.
15.07.2024 у справі видані виконавчі листи.
Виконавче провадження №75679199 щодо примусового виконання зазначеного судового рішення перебувало в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса).
Постановою державного виконавця від 15.10.2024 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №280/3091/24 від 15.07.2024 було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», через фактичне виконання рішення боржником.
18.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду по справі №280/3091/24, подана в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявниця просить:
визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №280/3091/24, яке набрало законної сили 05.07.2024 в частині призначення пенсії заявниці з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізької області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26;
зобов'язати відповідача на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №280/3091/24 призначити заявниці з 30 січня 2024 року пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26.
В обґрунтування заяви посилається на те, що під час виконання рішення суду відповідачем було вирахувано розмір пенсії заявниці не відповідно до рішення суду (з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26), а на підставі довідок ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 02.05.2024 №96, відповідно, за позицією заявниці, розмір її пенсії відповідачем визначений невірно - на 2016,07 грн менше, ніж має бути.
За приписами ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Розглянувши заяву, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Рішенням суду по цій справі, яке набрало законної сили 05.07.2024, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 30.01.2024 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26.
Тобто, зазначеним рішенням чітко визначені довідки ГУ ДПС у Запорізькій області, на підставі яких відповідачем має бути визначений розмір пенсії заявниці.
З матеріалів заяви та з постанови державного виконавця від 15.10.2024 (розміщеної в Автоматизованій системі виконавчого провадження) про закінчення виконавчого провадження №75679199 вбачається, що розмір пенсії заявниці відповідачем було визначено за даними довідок ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 02.05.2024 №96, оскільки остання видана на заміну попередньої (від 30.01.2024 №26), через те, що вона містила неточності в сумах.
Отже, відповідачем рішення суду виконане на власний розсуд, без врахування резолютивної частини рішення суду у цій справі, та без звернення до суду з будь-якими заявами щодо необхідності перегляду судового рішення в частині невірності даних довідки ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №26 (якщо такі дані є невірними).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Вказане у сукупності є підставою для висновку суду щодо порушення боржником приписів ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України.
Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З урахуванням викладеного суд висновує про наявність правових підстав для задоволення заяви в частині визнання протиправними дій відповідача.
Разом з тим, суд зазначає про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача до вчинення дій щодо яких судом вже постановлено рішення суду у цій справі, крім того ст. 383 КАС України суду не надано право повторно зобов'язувати відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо яких вже постановлено рішення суду у цій справі.
Відтак, в цій частині має бути відмовлено у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 383 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду по справі №280/3091/24, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі №280/3091/24 в частині визначення ОСОБА_1 розміру пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог законодавства під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі №280/3091/24, а саме: визначити ОСОБА_1 розмір пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, з урахуванням розміру пенсії - 60 відсотків заробітної плати зазначеної в довідках ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2024 №25 та від 30.01.2024 №26.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання відповіді щодо її виконання.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 23.10.2024.
Суддя Р.В. Кисіль