22 жовтня 2024 року Справа № 280/7449/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 31.05.2005 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 27.05.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 31.05.2005 року.
Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на правову позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 вказав на те, що відповідачем безпідставно зменшено у діючому розрахунку показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати до 1,67386. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду.
26.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що при розрахунку пенсія позивачу враховано найбільш вигідний період заробітної плати, який передбачено чинним законодавством України, отже підстави для задоволення вимог позивача у цій частині відсутні. Просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 року.
З 16.05.2005 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Пенсію було обчислено із заробітної плати 13361,62 грн., для розрахунку пенсії застосовувався середній заробіток за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. Заробітна плата обчислена за період роботи з 22.06.2005 по 30.09.2009. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку складав 2,1237025912. Пенсію розраховано при стажі 44 роки 06 місяців 04 дні, коефіцієнт стажу - 1,67386.
Згідно з перерахунком пенсії з 01.03.2024 року, проведеного у зв'язку з індексацією заробітку, пенсію позивача перераховано з урахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення, який збільшився до 0,58667.
На звернення позивача, відповідач листом від 26.06.2024 №11364-10075/Ц-02/8-0800/24 повідомив, що позивач отримує пенсію за віком з 16.05.2005, призначену відповідно до Закону №1058, та є працюючою особою. Останній перерахунок відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснено з 01.04.2023. Загальний страховий стаж зараховано по 28.02.2023 року, заробітну плату зараховано за періоди: з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 31.05.2006, з 01.08.2006 по 30.09.2009. Право на наступний перерахунок відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який буде проведено на найбільш вигідних умовах позивач набуде з 01.04.2025.
З підстав зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії після перерахунку, вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що з 04.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV.
Згідно з ст.27 Закону №1058-IV, розмір пенсії визначається за формулою:
П = Зп x Кс, де:
П розмір пенсії, у гривнях;
Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Судом встановлено, що пенсія за віком обчислена позивачу, виходячи із заробітної плати за періоди страхового стажу з 22.06.2005 по 30.09.2009 - за даними системи персоніфікованого обліку, коефіцієнт якої (тобто, співвідношення заробітної плати та середньої заробітної плати по країні за період, з якого обчислюється пенсія) становить 2,1237025912.
Як встановлено також судом, порядок обчислення пенсії за віком позивачем не оспорюється.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Як зазначалося судом вище, ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що перерахунок пенсії позивача у зв'язку з продовженням роботи після призначення їй пенсії за віком, може бути здійснене:
виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення позивачу у 2005 році пенсії за віком та з урахуванням заробітної плати (доходу), з якого така пенсія обчислювалася (абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV);
виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення у 2005 році пенсії та з урахуванням заробітної плати за період з липня 2000 року, зокрема й тієї, яка виплачувалася позивачу після призначення пенсії (абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV).
У ході розгляду справи, відповідачем не заперечувалося, а матеріалами справи підтверджено, що пенсія обчислювалася позивачу, виходячи із заробітної плати за період із 22.06.2005 по 30.09.2009, а її коефіцієнт (тобто, співвідношення заробітної плати та середньої заробітної плати по країні за період, з якого обчислюється пенсія) становив 2,1237025912.
Також, відповідачем не заперечувалося, що після призначення позивачу у 2005 році пенсії, він продовжував працювати, а з його заробітної плати утримувався та перераховувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Всупереч положенням ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV відповідач перерахував пенсію позивачу із додаванням стажу та із зменшенням коефіцієнту заробітної плати із 2,1237025912 до 1,67386.
Разом з тим, як відображено у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 (провадження №К/9901/33650/19), зміст статті 42 Закону №1058-IV свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 42 Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія у 2005 році.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії за віком позивачці, відповідач протиправно зменшив коефіцієнт її заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 2,1237025912 до 1,67386.
З огляду на викладене, порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту в цій частині у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення при перерахунку розміру пенсії за віком позивача коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 2,1237025912 до 1,67386.
З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача, починаючи із 27.05.2024, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 31.05.2005 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,1237025912.
Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення при перерахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 2,1237025912 до 1,67386.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи із 27.05.2024, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 31.05.2005 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,1237025912.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.10.2024.
Суддя А.В. Сіпака