про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/13236/24
категорія 111060000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26 травня 2021 року № Ф-59998-53 на суму 15 230,80 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення нарахованої заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску ЄСВ за період з 01.01.2017 по 11.07.2024.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Ознайомившись зі справою, після відкриття провадження в справі, судом з'ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов'язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Суд зауважує, що позов ОСОБА_1 мотивовано незгодою з винесення Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області вимоги про сплату боргу недоїмки від 13 червня 2024 року № Ф-59998-53 на суму 15 230,80 грн. Вказану вимогу позивачем також долучено до позовної заяви.
Водночас в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26 травня 2021 року № Ф-59998-53 на суму 15 230,80 грн.
З огляду на наведено неможливо чітко встановити яка вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області є предметом спірних правовідносин - № Ф-59998-53 від 13 червня 2024 року чи № Ф-59998-53 від 26 травня 2021 року.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 240/33209/21 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26 травня 2021 року № Ф- 59998-53 на суму 15 230,80 грн.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання до суду нової (уточненої) позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги у відповідності до обґрунтування позову.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва