22 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/16927/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі: Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі: Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М.М. від 15.04.2024 за №34157, ВП №65190152 від 19.04.2021, про вимогу в 5-денний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана вимога державного виконавця є неправомірною, оскільки внаслідок її пред'явлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, розмір доплати до пенсії, що передбачена статтею 39 Законом України "Про статус та соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зменшився з 13000,00 грн до 3200,00 грн. Зазначає, що така вимога державного виконавця як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії. Вимога виконавця ввід 15.03.2024 за №20291 по виконавчому провадженню №69420621 надає суб'єкту неоднозначне її трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку, зокрема обов'язку ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
17.10.2024 через відділ документального забезпечення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що державним виконавцем, у межах виконавчого провадження №65190152, вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/5629/18. Зауважує, що в зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати у січні 2024 року згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", встановлення суми заборгованості станом та з'ясування того, чи надходили до ГУ ПФУ в Житомирській області після отримання відповіді на попередні вимоги кошти на виплату заборгованості у вказаній справі 15.04.2024 державним виконавцем винесено вимогу, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській повідомити про виконання рішення суду. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-71-в від 16.09.2024 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці у період з 07.10.2024 по 21.10.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №240/5629/18, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно.
В подальшому, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), від 19.04.2021 відкрито виконавче провадження ВП №65190152 з виконання виконавчого листа по справі №240/5629/18.
15 квітня 2024 року головний державний виконавець звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогою про здійснення нарахування та виплату підвищення до пенсії, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік.
З 01 січня 2024 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями судів 1600,00 грн відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік». Тобто, підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду становить 3200,00 грн (1600,00 грн х 2).
Вважаючи вимогу головного державного виконавця протиправною, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 1404-VIII).
У частині 1 статті 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Абзацом 1 пункту 9 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 1 та 5 статті 26 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 76 Закону, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 Закону № 1404, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема, складати вимоги, які є обов'язковими до виконання, невиконання яких тягне за собою певні наслідки.
Як вже було зазначено, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №240/5629/18, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), від 19.04.2021 відкрито виконавче провадження ВП №65190152 з виконання виконавчого листа по справі №240/5629/18.
В подальшому, державний виконавець у межах виконавчого провадження, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виніс вимогу від 15 квітня 2024 року.
При цьому, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ з урахуванням таких змін.
Враховуючи, що дане підвищення до пенсії носить не разовий, а постійний характер, саме тому у резолютивній частині рішення не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування й виплати та застосовано вираз "у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на 01 січня відповідного календарного року", а не зазначено конкретного Закону.
В свою чергу, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 гривень.
Встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024, зобов'язувало відповідача звернутись до боржника з вимогою від 15.04.2024 щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №240/5629/18.
Перевіривши правомірність прийнятої вимоги та дій начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області щодо відмови скасувати вимогу державного виконавця згідно вимог частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі: Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43315602), про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
22 жовтня 2024 р.
22.10.24