Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
23 жовтня 2024 року Справа №200/7341/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.
Заява позивача була вмотивована наступним, що 04.10.2024 року позивач отримав лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому вказано, що на виконання рішення суду від 25.04.2024 по пенсійній справі №914190178748 ОСОБА_1 проведено перерахунок та встановлено розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік». Після проведення перерахунку на виконання рішення суду з 01.01.2024 розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить - 128 676,00 грн, яка складається з (30ПМ х 3028,00 грн) + 37 836,00 грн (доплата за вислугу років). Судом не покладено зобов'язань щодо обчислення доплати за вислугу років виходячи із встановленого розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчисленої із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн з 01.01.2024. Відповідно до ч.3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Оскільки стаж ОСОБА_1 на посаді судді складає 23 роки 07 місяців 05 днів, відсоток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 встановлено 56%. Судом не покладено зобов'язань щодо застосування відсотку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024. В результаті виконання рішення суду від 25.04.2024 розмір щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 зменшився та становить 72058,56 гри. Внаслідок чого виникла переплата за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 в сумі 132 408,00 грн. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до частини другої статті 50 Закону, відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку не більш як 20 відсотків пенсії. На підставі рішення №796/05635 від 01.10.2024, прийнятого Головним управлінням, переплата буде утримуватися в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.12.2024 до повного погашення. Протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 24.09.2024 11:50 та рішенням 914190178748 від 25.09.2024 мені, ОСОБА_1 , було перераховано щомісячне довічне грошове утримання з суми 86 770,56 грн. на 72 058,56 грн., на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. у справі № 200/825/24.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач у прохальній її частині, просить суд - зупинити виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №796/05635 від 01.10.2024.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви суд зазначає наступне.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 01.10.2024 року №796/05635.
Відповідно до рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 01.10.2024 року №796/05635 сума переплати пенсії за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 року становить 132 408,00 грн.
Питання обґрунтованості чи необґрунтованості утримання переплати пенсії в розмірі 132 408,00 грн. в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.
В той же час, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.10.2024 року, в якому зазначено: - «Судом не покладено зобов'язань щодо застосування відсотку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024. В результаті виконання рішення суду від 25.04.2024 розмір щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 зменшився та становить 72058,56 грн. Внаслідок чого виникла переплата за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 в сумі 132 408,00 грн. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до частини другої статті 50 Закону відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку не більш як 20 відсотків пенсії. […]. На підставі рішення №796/05635 від 01.10.2024, прийнятого Головним управлінням, переплата буде утримуватися в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.12.2024 до повного погашення.».
Вищенаведеним підтверджується факт того, що з пенсії позивача починаючи з 01 грудня 2024 року буде утримуватися переплата у розмірі 20%.
Разом з тим, пенсія - регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. Більш того, пенсійне забезпечення є одним із основних державних соціальних гарантій, встановлених з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. А основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Враховуючи зазначене, а також те, що утримання 20% пенсії може суттєво вплинути на матеріальний стан позивача, та в разі задоволення позову потрібен буде час та певні зусилля з боку пенсіонера задля поновлення його прав.
Крім того, строки, визначені КАС України, для вирішення справи по суті та до набрання цим рішенням законної сили, значно перебільшать початок дії оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №796/05635 від 01.10.2024, згідно якого переплата буде утримуватися в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.12.2024 до повного погашення.
З метою запобігання цих негативних наслідків для позивача, до ухвалення рішення по цій справі, суд вбачає підстави для забезпечення позову, передбачені п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, в свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
Суд враховує, що у разі, якщо розгляд справи вирішиться на користь відповідача, він завжди бути мати можливість задовольнити свої майнові вимоги за рахунок пенсійних виплат позивача. В іншому ж випадку, у разі задоволення позову, повернення вже утриманих з позивача коштів, буде значно ускладнено, адже вже є загальновідомою масова практика органів пенсійного фонду по невиконанню судових рішень в частині поновлення та виплати пенсійних виплат.
Враховуючи зазначене, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про те, що заявником були наведені належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на користь позивача.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до приписів п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З урахуванням наведеного, рішення №796/05635 від 01.10.2024 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області має ознаки індивідуального акту - акту (рішення) суб'єкта владних повноважень по відношенню до ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №796/05635 від 01.10.2024 підлягає задоволенню відповідно до п.1 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зупинити дію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №796/05635 від 01.10.2014 року про утримання в розмірі 20% з пенсії ОСОБА_1 щомісячно, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/7341/24.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець