Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2024 року Справа№200/505/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. починаючи з 29.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн починаючи з 29.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Позивач вказує, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., його у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), де він проходив військову службу у період з вересня 2022 року по січень 2023 року.
Позивач зазначив, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим, на його думку, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», оскільки брав безпосередню участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, та фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.
Вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 гривень у спірний період.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.07.2024 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2024 було визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду адміністративної справи №200/505/23.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/505/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано сторонам надати пояснення та докази у справі щодо обставин, що слугували підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду та постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
21.10.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначив, що в жовтні 2022 року позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 у оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В “Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон», яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 року № 582, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за №1383/21695 (далі - Інструкція), визначено поняття, що саме є службовим відрядженням військовослужбовця, а також визначено повноваження посадових осіб у межах якої місцевості (території, ділянки) України відповідний начальник (командир) має право відрядити військовослужбовця.
Таким чином, службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця ( НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ), який дислокується у Донецькій області) за розпорядженням начальника (Голови Державної прикордонної служби України) на певний строк до іншого населеного пункту (до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ), який дислокується у Чернігівській області) для виконання службового завдання (прийняття участі у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) поза місцем його постійної служби (постійне місце дислокації - служби Донецька область).
Відтак, позивач у спірний період із жовтня 2022 року до січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов'язки на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ) імені князя Володимира Великого.
Для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ, подаються довідки начальниками органів Держприкордонслужби ( НОМЕР_4 прикордонним загоном / в/ч НОМЕР_3 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_2 прикордонний загін / в/ч НОМЕР_1 ), але довідки, передбачені додатком 2 до наказу 392-АГ, на адресу в/ч НОМЕР_1 за період із жовтня по листопад 2022 року не направлялися, підстав для нарахування збільшеної грошової винагороди (до 100000 грн.) в НОМЕР_2 прикордонному загону відсутні.
Форма довідки, виданої у відповідності до пункту 2 наказу 392-АГ передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування і виплати коштів (а не надається відрядженим військовослужбовцям нарочно).
Відповідач зазначив, що офіційною відповіддю начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих.) зазначено, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону.
При тому НОМЕР_2 прикордонний загін (згідно норм наказів №392-АГ) не уповноважений на здійснення перевірки достовірності наданої інформації чи отримання додаткових документів від НОМЕР_4 прикордонного загону, у разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі.
Таким чином, підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_2 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ), оскільки начальником прикордонного загону до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).
Згідно п.11 наказу №392-АГ інформація (довідка) на військовослужбовців відряджених для їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону до якого відряджено позивача) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_2 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовому забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу.
Додатково, просив суд звернути увагу, що у зв'язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) Військовою частиною НОМЕР_1 з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 направлявся лист від 25.11.2022 №22/2811-22-вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392- АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди.
На адресу військової частини НОМЕР_1 від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону надійшов лист від 29 листопада 2022 року “Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100000 грн.) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_1 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону, оскільки відряджені до НОМЕР_4 прикордонного загону військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 не приймали участі у бойових діях і заходах.
У зв'язку з надходженням від ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів (довідка встановленого зразку) щодо безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів позивача за грудень 2022 року (пропорційно часу виконання таких завдань), у січні 2023 року було здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди пропорційно часу здійснення зазначених заходів (у розмірі 70 000 гривень).
Вищезазначене, на думку відповідача, є прямим доказом того, що обов'язок оформлення (довідки) документів (як визначено наказом №392-АГ), які є підставою для нарахування і виплати коштів покладено на командира Військової частини (начальника НОМЕР_4 прикордонного загону), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець (позивач) та доводить те, що у разі виконання вимог наказу №392-АГ і надання начальником НОМЕР_4 прикордонного загону підтверджуючих документів (довідки визначеної наказом №392-АГ) - Військова частина НОМЕР_1 здійснює нарахування і виплату коштів.
Виходячи з вищевикладеного, при наявності підстав визначених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби №392-АГ від 30.07.2022 року (у разі надання прикордонним загоном до якого був відряджений позивач підтверджуючих документів - довідки за формою визначеної наказом №392-АГ щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах), позивачу буде нарахована та виплачена Військовою частиною НОМЕР_1 додаткова винагорода (збільшена до 100 000 гривень) встановленим порядком за відповідні періоди участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 04 березня 2021 року № 81-ОС “Про особовий склад» встановлено, що громадянина ОСОБА_1 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військовій служби України строком на 3 роки, прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення з 04 березня 2021 року.
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13 липня 2021 року № 267-ОС “Про особовий склад», призначено молодшого сержанта ОСОБА_1 молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), звільнивши з посади молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б), згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 липня 2022 року № 153-ВВ “Про особовий склад (службове переміщення)» вибув у службове відрядження молодший сержант ОСОБА_1 , молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), до НОМЕР_7 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_8 ) АДРЕСА_1 , з метою проведення заходів визначених розпорядженням, з 11 липня 2022 року до особового розпорядження.
Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф. молодший сержант ОСОБА_1 у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_3 ).
Згідно витягу з наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 року № 372-ОС “Про особовий склад» призначено молодшого сержанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_9 ) інспектором прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № НОМЕР_10 , звільнивши з посади молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), згідно з п. 3.10 Положення (призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюється без згоди військовослужбовців).
Судом встановлено, що 25 листопада 2022 року відповідач звернувся з листом № 22/2811-12вих. “Про надання інформації», зокрема, до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого просив надати до НОМЕР_2 прикордонного загону відносно військовослужбовців (прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_11 , № НОМЕР_10 , відділу прикордонної служби № 2, що виконують завдання на дільниці ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відділу прикордонної служби № 1, відділу прикордонної служби (тип С), що виконують завдання на дільниці НОМЕР_12 прикордонного загону імені Січових Стрільців) інформацію щодо їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених ПКМУ № 168 та наказом № 392-АГ, за формою наведеною у додатку № 2 наказу № 392-АГ за період виконання завдань протягом вересня та жовтня 2022 року.
Листом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 29 листопада 2022 року “Про надання інформації», копія якого наявна в матеріалах справи, зазначено, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» не застосовується.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 № 21-1215-2022 “Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч гривень (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами. У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались.
04.01.2023 року адвокатом ОСОБА_2 до відповідача поданий адвокатський запит, відповідно до якого вона просила повідомити інформацію щодо підстав та причин не нарахування та не виплати щомісячної додаткової доплати у вигляді винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, військовослужбовцю ОСОБА_1 , за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по дату запиту, та надати відповідні підтверджуючі документи, що стали умовою для не нарахування та не виплати вищевказаної додаткової винагороди».
04 січня 2023 року адвокатом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_13 поданий адвокатський запит, відповідно до якого просила повідомити інформацію щодо підстав та причин не нарахування та не виплати щомісячної додаткової доплати у вигляді винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, військовослужбовцю ОСОБА_1 , за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по дату запиту, та надати відповідні підтверджуючі документи, що стали умовою для не нарахування та не виплати вищевказаної додаткової винагороди».
12 січня 2023 року Військова частина НОМЕР_3 листом за №22/276-23-вих повідомила адвокату Гайстрюк А. про те, що позивач перебуває в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) та проходить службу ти виконує завдання відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/ гриф (скасоване) та від 25.10.2022 №1697/дск та продовжує здійснювати відповідні завдання по теперішній, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 січня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 адвокату Гайстрюк А. надано відповідь за №14-349-23-вих, в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати. Також, позивачу відмовлено у наданні довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_3 ) не було надано документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях позивача.
З архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня по грудень 2022 року вбачається, що в період з квітня по серпень 2022 року йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода до 100000 грн., передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168). Починаючи з вересня по грудень 2022 року така додаткова винагорода виплачувалася у розмірі 30000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 2 Закону України “Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
При цьому, в постанові від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, не врегульовувала цих питань.
Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 21 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793.
Оскільки одночасно з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №168 не було визначено порядку й умов виплати передбаченої нею додаткової винагороди, 17 квітня 2022 року Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала органам Держприкордонслужби лист №21-1215-2022 “Щодо однакового трактування положень» за підписом Голови Державної прикордонної служби України С.Дейнеко, в якому з метою упорядкування обліку особового складу, який має право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень, були визначені бойові завдання в районах ведення бойових дій, за умови виконання яких військовослужбовцям мала виплачуватися вказана додаткова винагорода.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 Адміністрацією Держприкордонслужби видано наказ № 392-АГ, уведений в дію з 01 серпня 2022 року, який діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року наказу № 628-АГ.
Саме цими наказами на виконання положень Постанови № 168 визначено і порядок, і умови виплати відповідної винагороди, в тому числі визначено вичерпний перелік документів, необхідних для її нарахування та виплати.
У пункті 2 наказу № 392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
бойового наказу (бойового розпорядження);
журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу -на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Пунктом 11 наказу № 392-АГ визначено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов'язком порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
Аналогічного змісту положення містяться і в наказі № 628-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Так, згідно з пунктом 3 наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ, а також Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168.
Так, Верховним Судом зазначено, що у спірний період виключно накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку) визначали механізм реалізації Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 “Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
У свою чергу Інструкція № 188 прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
В матеріалах справи немає жодних доказів, які би підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також строку його участі у таких діях і заходах.
Більше того, Військова частина НОМЕР_3 , в оперативному підпорядкуванні якого перебував позивач у спірний період, заперечує виконання підрозділами Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, бойових завдань на лінії бойового зіткнення, у зв'язку з чим повідомлено Військову частину НОМЕР_1 за місцем проходження служби позивача про відсутність підстав для складення довідок про безпосередню участь військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 у бойових діях або заходах за формою згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ за спірний період.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховногу Суду по справі 200/193/23 від 21.12.2023.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. починаючи з 29.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн починаючи з 29.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко