Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2024 року Справа№200/5613/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Загацької Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Соборна, 16, код ЄДРПОУ 44776050) про визнання протиправним та скасування розпорядження, заборону вчиняти певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить суд (з урахуванням уточненого позову):
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було №198 від 04.07.2024 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки»;
- заборонити Дружківській міській військової адміністрації Краматорського району Донецької області проводити реорганізацію та зупинення роботи закладу загальної середньої освіти гімназії №2 Дружківської міської Ради, до закінчення або скасування дії військового стану в України, а також без публічного обговорення реорганізації закладу загальної середньої освіти гімназії №2 Дружківської міської Ради без громадських слухань.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що начальником Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було прийнято розпорядження №198 від 04.07.2024 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки», в якому зокрема йдеться про те , що заклад загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської Ради буде реорганізована шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської Ради. Термін виконання - 01 вересня 2025 року.
Позивач не погоджується з розпорядження №198 від 04.07.2024, оскільки, на його думу, відповідачем всупереч вимогам статті 68 Закону України «Про освіту», не було забезпечено обов'язкового громадського обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів.
Як зазначає позивач далі, відповідно до п. 2-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні":
1) зупиняється дія положень:
частини третьої статті 10 цього Закону;
частин другої та п'ятої статті 12 цього Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою.
Тобто на час дії в Україні, воєнного стану прямо передбачено, шо діяльність державного або комунального закладу освіти не може бути зупинена у зв'язку із неналежною кількістю учнів у класі або в цілому у школі.
Також зазначає, що розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №198 від 04.07.2024 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки» прийнято на виконання Програми розвитку освіти на території Дружківської міської територіальної громади на 2021-2027 роки, затвердженої рішенням Дружківської міської ради від 30 серпня 2021 року № 8/12-2.
В той же час оптимізація закладів освіти Дружківської міської територіальної громади має проводитися у 2 етапи. Перший етап за період з 2021 по 2023 роки, а другий з 2024 року по 2027 рік.
При цьому відкрите джерело (сайт Дружківської міської військової адміністрації) не містить другого етапу Програм розвитку освіти на території Дружківської міської територіальної громади на 2024-2027 роки, оскільки він затверджений рішенням Дружківської міської ради від 30 серпня 2021 року № 8/12-2 не був.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що у начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області відсутні повноваження щодо введення у дію II етапу реформування закладів освіти, оскільки такий етап оприлюднений не був. Через наведене ані у громадськості ані у педагогічного складу закладів освіти немає часу для підготування своїх пропозицій та заперечень щодо етапу реформування.
За таких обставин, на думку позивача, розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було №198 від 04.07.2024 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки» є неправомірним, порушує конституційні права його дитини за освіту, а також порушує права позивача, та введено з порушенням норм п. 2-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині який прямо забороняє зупинення роботи державного або комунального закладу освіти, у зв'язку із введенням в Україні військового стану та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 18.09.2024 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що згідно з ч.1 ст. 36 Закону № 463-ІХ, управління закладом загальної середньої освіти здійснюють: засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган; керівник закладу освіти; педагогічна рада; вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти. Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником закладу загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради та закладу загальної середньої освіти гімназія №14 Дружківської міської ради є Дружківська міська рада.
Вказує, що дії щодо реорганізації чи ліквідації таких закладів повинні прийматись Дружківською міською радою шляхом прийняття відповідного розпорядчого акту.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» 12 травня 2015 року № 389-VIII визначено зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб (далі Закон № 389- VIII).
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 4 Закону № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова. Так, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України видано Указ Президента України від 30.03.2022 № 188/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області», розпорядження Президента України від 30.03.2022 № 45/2022-рп «Про призначення С. Боєвського начальником Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області».
Згідно зі п.1 ч.2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування: 1) начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду); Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 липня 2022 року №2397-ІХ "Про здійснення начальниками Дружківської, Костянтинівської та Слов'янської міських військових адміністрацій Краматорського району Донецької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану": крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Вказує, що відповідно до викладеного, начальник Дружківської міської військової адміністрації на період дії воєнного стану в Україні здійснює повноваження Дружківської міської ради та міського голови Відповідно до ч.1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону № 389-VIII, повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У відповідності до п.15 ч.2 ст.15 Закону № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних. Пунктом 8 частини 6 ст. 15 Закону № 389-VIII передбачено, що начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).
Отже, зважаючи на викладене вважає, що начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження №198 від 04.07.2024 "Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради Донецької області на 2024-2027 роки" в межах наданих законами України повноважень.
Крім того, вказує, що заходи визначені в розпорядженні є тільки Планом оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки, а не проведенням самої реорганізації закладів освіти, вирішення питання про прийняття розпоряджень щодо самої реорганізації по кожному із закладів загальної середньої освіти Дружківської міської ради буде прийнято виключно після проведення громадських обговорень, відповідно до норм Закону України "Про освіту", Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших нормативно-правових актів. Саме тому терміном виконання заходів щодо реорганізації закладу загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської ради є 2025 рік.
Відтак, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
24.09.2024 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд розглянути адміністративну справу № 200/5613/24 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, вказує, що йому необхідно допитати низку свідків.
Щодо клопотання про розгляд справи з викликом сторін, суд зазначає наступне.
За змістом статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог, та заперечень проти них.
У свою чергу позивач не позбавлений можливості викласти свої заперечення щодо відзиву на позовну заяву, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено КАС України.
Крім того, Донецький окружний адміністративний суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази. Не позбавлені таких прав позивач і відповідач у цій справі.
Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо можливих клопотань про виклик свідків, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 93 Кодексу передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.
Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.
Другий, матеріальний критерій, полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 Кодексу).
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на предмет спору та наявні у матеріалах справи документи, суд доходить висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допиту свідка.
Суд вказує, що на дату розгляду заяви позивача, клопотань про виклик свідків так не надходили на адресу суду. Крім того, процесуальним законом передбачено можливість з'ясування обставин справи шляхом подання учасниками справи заяв по суті справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про здійснення переходу з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі № 200/5613/24.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду як голова батьківського комітету (наказ №70 від 05.09.2023 Заклад загальної середньої освіти гімназії №2 Дружковської міської ради Донецької області) з підстав того, що із відкритих джерел, а саме з сайту Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, він разом із іншими батьками учнів закладу, дізнався про те, що начальником Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було прийнято розпорядження №198 від 04 липня 2024 року «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки».
Вважає, що розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №198 від 04 липня 2024 року «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки» неправомірним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що начальник Дружківської міської військової адміністрації прийняв розпорядження №198 від 04.07.2024 "Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради Донецької області на 2024-2027 роки" в межах наданих законами України повноважень, з якого вбачається, що розглянувши клопотання начальника відділу освіти Дружківської міської ради Донецької області *** від 19 червня 2024 року № 263 про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради Донецької області на 2024-2027 роки, з метою створення необхідних умов для реалізації конституційного права громадян на освіту, підвищення якості освіти, ефективності її функціонування, формування оптимальної мережі закладів освіти, врахувавши пропозиції робочої групи з питань оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської територіальної громади, відповідно до п. 2. ст. 25 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145 - VIII «Про освіту», ст. ст. 32, 35 Закону України від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту», на виконання Програми розвитку освіти на території Дружківської міської територіальної громади на 2021-2027 роки, затвердженої рішенням Дружківської міської ради від 30 серпня 2021 року № 8/12-2, враховуючи розпорядження Президента України від 30 березня 2022 року № 45/2022-рп «Про призначення *** начальником Дружківської військової адміністрації Краматорського району Донецької області», постанову Верховної Ради України від 18 липня 2022 року № 2397-IX «Про здійснення начальниками Дружківської, Костянтинівської та Слов'янської міських військових адміністрацій Краматорського району Донецької області повноважень, передбачених частиною другою ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», керуючись ст. ст. 10, 15 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIІІ «Про правовий режим воєнного стану», зобов'язано:
Затвердити План оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради Донецької області на 2024-2027 роки, що додається.
Оприлюднити План оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради Донецької області на 2024-2027 роки шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Координацію роботи щодо виконання даного розпорядження покласти на заступника начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області ***.
Відповідно до другого етапу розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 «Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки» розроблено План оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки, який був розміщений на офіційному сайті, відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до пункту 7 плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки визначено, що заклад загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради буде реорганізовано шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської ради та визначено термін виконання до 01 вересня 2025 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 52 Конституції України визначає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Статтею 53 Конституції України передбачено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону дитинства забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
Згідно зі статтями 5 та 8 Закону України Про охорону дитинства місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших, передбачених законодавством, умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім'ям з дітьми відповідно до законодавства; контроль за дотриманням в ігрових залах, комп'ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей; вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 6 Закону України Про повну загальну середню освіту (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України Про повну загальну середню освіту доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожній особі можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі.
Зміст наведених нормі свідчить про те, що обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо. Відтак, обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.
Статтею 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території.
Згідно з положеннями статті 32 Закону України Про повну загальну середню освіту рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).
Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.
Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.
Для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені цим Законом, положенням про ліцей та ліцензійними умовами, у тому числі щодо:
функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом;
забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;
створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;
забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України;
відповідності іншим вимогам, визначеним законодавством.
Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу.
З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.
Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Реорганізація і ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
Отже, однією із гарантій права на освіту є доступність освіти, що виражається у забезпеченні належного фінансування закладів освіти, яке здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту.
Відтак належне фінансування загальної середньої освіти, оптимальність використання бюджетних коштів з урахуванням розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами є однією з гарантій забезпечення доступу до загальної середньої освіти.
Іншою гарантією доступності освіти є територіальна доступність повної загальної середньої освіти, яка відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про повну загальну середню освіту забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:
формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);
функціонування міжшкільних ресурсних центрів;
закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;
підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;
створення та утримання пансіонів;
сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.
Згідно з частиною 2 цієї ж статті кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).
Право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.
Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти.
Отже, доступність повної загальної середньої освіти як складова конституційного права на освіту забезпечується зокрема територіальною доступністю, яка полягає у створенні достатньо розгалуженої мережі закладів повної загальної середньої освіти, яка б дозволяла кожній дитині здобувати середню освіту у найбільш наближеному до її місця проживання закладі, а у разі неможливості організації такої мережі - забезпечення підвезення учнів до відповідного закладу, а також належним фінансуванням закладів повної загальної середньої освіти, яке здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що проект Програми розвитку освіти на території Дружківської міської територіальної громади на 2021-2027 роки, який затверджений рішенням Дружківської міської ради від 30.08.2021 № 8/12-2, був розміщений на сайті Дружківської міської ради. У додатку 2 Програми «Заходи до Програми розвитку освіти Донеччини на 2021-2027 роки Дружківської міської територіальної громади» поділені на два періоди: І-й - 2021- 2023, ІІ-й - 2024-2027.
У зв'язку з воєнним станом в Україні та те, що Дружківська громада знаходиться в зоні можливих бойових дій строки щодо виконання заходів було змінено. Розроблено План оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки, затверджений розпорядженням начальника міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 «Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки» (заходи ІІ-го періоду до основної Програми).
Таким чином, другий етап виконання Програми розвитку освіти Донеччини на 2021-2027 роки Дружківської міської територіальної громади визначений саме в розпорядженні начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 «Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки», який був розміщений на офіційному сайті.
В розпорядженні начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 «Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки» визначено, що заклад загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради буде реорганізовано шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської ради та визначено орієнтовний термін виконання до 01 вересня 2025 року.
Саме це розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 і є предметом судового оскарження, а підставою для його скасування визначено непроведення консультації з громадськістю у порядку, встановленому статтею 32 Закону України Про повну загальну середню освіту та Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996.
Надаючи оцінку таким доводам, суд зважає на таке.
Як згадувалося вище, відповідно до частини 2 статті 32 Закону України Про повну загальну середню освіту у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Реорганізація і ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
При цьому основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики визначено Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 (далі - Порядок № 996).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Пунктом 11 Постанови № 996 передбачено, що консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю (безпосередні форми) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).
Згідно з пунктом 12 цієї Порядку № 996 в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.
Пунктом 13 Порядку № 996 визначено, що публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення публічних заходів: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю; Інтернет-конференцій, відеоконференцій.
Зі змісту наведених приписів слідує, що консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку зокрема з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку, в тому числі, якщо рішення впливає на таке важливе конституційне право, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 6 лютого 2019 року у справі № 720/1536/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі № 1640/3147/18, від 30 листопада 2021 року у справі № 290/791/16-а та від 27 січня 2023 року у справі № 300/5730/21.
Разом із тим Порядком № 996 визначено, що консультації з громадськістю можуть проводитися у різних формах зокрема у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій або вивчення громадської думки; проведення громадського обговорення може здійснюватися шляхом організації конференцій, форумів, зустрічей, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи тощо.
Правовий висновок про те, що опублікування проекту відповідного рішення, пояснювальної записки до нього, проведення інформаційну-роз'яснювальної роботи з педагогічним колективом та батьківською громадськістю, розгляд та надання відповідей на звернення окремих батьків, а також проведення зустрічей з батьками є допустимою формою консультації з громадськістю міститься зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 387/168/17(2-а/387/8/17), від 30 листопада 2021 року у справі № 290/791/16-а та від 27 січня 2023 року у справі № 300/5730/21.
При цьому, суд зазначає, що розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 прийняте на виконання Програми розвитку освіти на території Дружківської міської територіальної громади на 2021-2027 роки, затвердженої рішенням Дружківської міської ради від 30 серпня 2021 року № 8/12-2, і лише змінює строки щодо виконання заходів (заходи ІІ-го періоду до основної Програми).
Тобто, на переконання суду, саме по собі розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 фактично не є рішенням про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти, а є тільки планом оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської ради на 2024-2027 роки.
Водночас рішенням відповідача розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації від 04 липня 2024 № 198 лише розпочато підготовку до реорганізації закладу загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської ради, який відтерміновано до вересня 2025 року, що не викликає обов'язку відповідача проводити громадські обговорення таких рішень за рік до їх прийняття.
Відтак, оскаржуване розпорядження прийнято у межах встановлених законом повноважень та у визначеному законодавством порядку, оскільки під час його прийняття відповідачем дотримано як вимоги статті 32 Закону України Про повну загальну середню освіту, так і приписи Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996.
Доводи позивача щодо не ознайомлення із рішенням та додатками Дружківської міської територіальної громади від 30.08.2021 №8/12-2 суд не приймає, оскільки це не є предметом оскарження у даній справі.
Також суд вказує, що згідно з ч.ч.1-3 ст. 4 Закону № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України видано Указ Президента України від 30.03.2022 № 188/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області», розпорядження Президента України від 30.03.2022 № 45/2022-рп «Про призначення С. Боєвського начальником Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області».
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 липня 2022 року №2397-ІХ "Про здійснення начальниками Дружківської, Костянтинівської та Слов'янської міських військових адміністрацій Краматорського району Донецької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану":
крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Відповідно до викладеного, начальник Дружківської міської військової адміністрації на період дії воєнного стану в Україні здійснює повноваження Дружківської міської ради та міського голови.
Зважаючи на зазначене вище суд вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та із дотриманням вимог чинного законодавства.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.
При цьому порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішеннями з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З цього приводу суд звертає увагу, що з'ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення.
Предметом спірних правовідносин в даній справі є розпорядження начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було №198 від 04.07.2024 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Дружківської міської Ради Донецької області на 2024-2027 роки».
Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права та, що відповідач своїми рішеннями, дією чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Соборна, 16, код ЄДРПОУ 44776050) про визнання протиправним та скасування розпорядження, заборону вчиняти певні дії, - відмовити.
Повний текст рішення складено 23.10.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька