Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 жовтня 2024 року Справа№200/5076/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01.03.2024 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", розміром 1500 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії обчисленої із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого абзацом 2 пункту 3 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії;
зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату пенсії, як учаснику бойових дій, обчисленої із застосуванням показника мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за 2024 рік встановленого законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» із урахуванням виплачених сум без обмеження максимальним (граничним) розміром 1500 грн.
В обґрунтування позову вказано, що з 01 березня 2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області, застосовуючи постанову Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», було проведено індексацію пенсії, максимальний розмір індексації обмежено на рівні 1500 гривень. Обмеження індексації пенсії склало 470,52 грн, про що свідчить протокол ГУ ПФУ в Донецькій області про призначення/перерахунок пенсії від 28 лютого 2024 року. Із цього протоколу та протоколу від 25 травня 2023 року позивачеві встановлена надбавка у відповідності до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленому бюджетом України на 2024 рік.
05 березня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести індексацію пенсії із 01 березня 2024 року без обмеження рівня індексації; здійснити відповідні доплати до пенсії, починаючи із 01 березня 2023 року з урахуванням виплачених сум; здійснити відповідні доплати щодо підвищення пенсії як учаснику бойових дій із 01 січня 2024 року.
01 квітня 2024 року від ГУ ПФУ засобами електронного зв'язку позивач отримав відповідь що перерахунок і індексацію пенсії Позивачеві здійснено у відповідності до Постанов №№168, №185 та до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження рівня індексації пенсії позивача і встановлення підвищення до пенсії як учаснику бойових дій із 01 березня 2024 року у відповідності до мінімального прожиткового мінімуму на 2024 рік такими, що не відповідають діючому законодавству та порушують права позивача на належний йому по закону рівень пенсійного забезпечення.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що з 01.03.2023 по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку». Загальний розмір підвищення склав 1970,52 грн., так як розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн. застосовано обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі - 470,52 грн. При проведенні індексації з 01.03.2024 загальний розмір підвищення склав - 987,80 грн., обмеження в індексації не застосовано. Вказує, що пенсію позивача було розраховано відповідно до норм чинного законодавства за документами наявними у матеріалах пенсійної справи.
Вважає, що індексація пенсії позивача проведена відповідачем у межах чинного законодавства відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, постанови КМУ від 23.02.2024 № 185.
У запереченнях на відзив позивач вказує, що застосовані ГУ ПФУ в Донецькій області, положення абз. 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 із обмеженням індексації до 1500 гривень під час проведення її перерахунку з 01.03.2023, і постанови КМУ №185 та до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» суперечать положенням Законів України № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Конституції України, порушують право Позивача на належний, гарантований державою рівень пенсійного забезпечення, право саме на отримання належного розміру пенсії за віком, встановленого законом №1058. Згідно положень Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення», ними не передбачено обмеження розміру індексації граничною сумою. Застосоване ГУ ПФУ в Донецькій області обмеження розміру підвищення пенсії позивача призвело до обмеження загального розміру пенсії позивача навіть без досягнення нею межі максимального розміру пенсії за віком, встановленого законом.
Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач скористався правом на подання відзиву відповідно до статті 162 КАС України.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України.
У період з 03.10.2024 по 04.10.2024 включно суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С. перебував у щорічній відпустці.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зі змісту заяв по суті справи та наданого до суду протоколу перерахунку пенсії позивача судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області з 01 березня 2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області, застосовуючи постанову Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», було проведено індексацію пенсії позивача, максимальний розмір індексації обмежено на рівні 1500 гривень. Обмеження індексації пенсії склало 470,52 грн, про що свідчить протокол ГУ ПФУ в Донецькій області про призначення/перерахунок пенсії від 28 лютого 2024 року. Із цього протоколу та протоколу від 25 травня 2023 року позивачеві встановлена надбавка у відповідності до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленому бюджетом України на 2024 рік.
На звернення позивача від 05.03.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-039941, надано відповідь Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.04.2024 №7462-5193/І-02/8-0500/24 у якій повідомлено позивачу наступне. Позивач перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримуєте пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI. На виконання пункту 2 статті 42 Закону 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова 168) перерахунок пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 10 Постанови 168 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Основний розмір пенсії станом на 01.03.2023 складав 10215,54 грн.
Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2023 збільшився більше ніж на 1500 грн та склав - 12186,06 грн.
За таких обставин, враховуючи вимоги п.10 Постанови 168, було встановлено відповідне обмеження індексації у сумі 470,52 грн (12186,06 грн - (10215,54 грн+1500 грн)), яке зберігається при подальших перерахунках пенсії.
Отже, розмір пенсії з 01.03.2023, без урахування підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок та цільової допомоги учасникам бойових дій, складав 12168,44 грн.
Після проведеного перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» розмір основної пенсії складає 13626,76 грн. (без урахування обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі 470,52 грн, яке зберігається).
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон 3460) з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн (збільшено з 2093,00 грн порівняно з 2023 роком).
При цьому пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460 установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, враховуючи вищезазначене, за результатами проведених перерахунків пенсії з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір пенсії складає 13786,49 грн. (з урахуванням обмеження в індексації з 01.03.2023).
Розмір пенсії за віком (ст.27) 13397,44 грн.
Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 14 років) 229,32 грн.
Загальний розмір пенсії 13626,76 грн.
Підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (25% від 2361,00 грн) 590,25 грн.
Цільова допомога учасникам бойових дій Постанова №1603 40,00 грн.
Місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2024
Обмеження в індексації з 01.03.2023 (- 470,52) грн.
Розмір пенсії з надбавками 13786,49 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (застосовується з 1 березня 2022 року) визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Крім того, пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що 2024 році, зокрема, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище пункти Закону є чинними та неконституційним не визнавалися.
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 01.03.2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що: «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень».
Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 01.03.2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 3 Постанови № 185 установлено, що: «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень.».
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
Із огляду на зазначене, суд вказує, що положеннями абзацу 2 пункту 10 Постанови № 168 щодо індексації пенсії за 2023 рік та абзацу 2 пункту 3 Постанови № 185 щодо індексації пенсії за 2024 рік визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання, зокрема пункту 1 цих постанов з 01.03.2023 року та 01.03.2024 року пенсій, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 в 2023 році та у розмірі 1,0796 в 2024 році не можуть бути більшою ніж 1 500 грн..
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що з 01.03.2023 року Позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1 500 грн., а також 01.03.2024 року підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 185, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1 500 грн., у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати такі дії Відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії Позивача з 01.03.2023 року та 01.03.2024 року проведена пенсійним органом із дотриманням вимог чинного законодавства.
Також суд вказує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 року по справі № 440/3321/23.
Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов'язано) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Такі положення Указу № 69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами 2 та 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у Кабінет Міністрів України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, суд зазначає, що у Рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Враховуючи правову природу спору у цій справі, суд з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права вважає за необхідне застосувати також судову практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», п. 73). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності («Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium»), п. 33).
Вирішуючи, чи була дотримана ця вимога, суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів із огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який ідеться. Проте суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу («Zvolsky аnd Zvolska v. the Czech Republic», № 46129/99, п. 63).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і у справі Стре проти Сполучного Королівства («Stretch v. the United Kingdom», п. 37).
Також у цій справі необхідно врахувати висновки ЄСПЛ у справі «Grudiс v. Serbia» (пункт 72) про те, що у сфері соціального законодавства, у тому числі в сфері пенсійних виплат, держави користуються широкою свободою розсуду, що в інтересах соціальної справедливості та економічного добробуту може законно змусити їх коригувати, обмежувати або навіть зменшувати розмір пенсійних виплат, які, як правило, виплачуються кваліфікованому населенню.
За аналогічних обставин у справах «Valkov and оthers v. Bulgaria», «Khoniakina v. Georgia» ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі Суд зобов'язаний ураховувати всі відповідні обставини справи та з'ясувати, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.
Таким чином, враховуючи те, що пенсія Позивача проіндексована в розмірі 1500 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 Постанови № 168, а також абзацу 2 пункту 3 Постанови № 185, відсутні правові підстави для зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу індексацію пенсії без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому і відсутні правові підстави для задоволення заявленого позову у цій частині.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 року по справі № 420/25804/23.
Щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії, як учаснику бойових дій, обчисленої із застосуванням показника мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за 2024 рік встановленого законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік», суд вказує наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень зазначеного Закону перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як слідує з матеріалів справи, з 01.03.2024 позивачу підвищено пенсію з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року.
При цьому, норма законодавства про те, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших пенсіонерів.
Зазначена норма законодавства є чинною та не суперечить вимогам закону, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, та звільнення позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється. Правові підстави для застосування положень статті 139 КАС України щодо присудження судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Повний текст судового рішення складено 22.10.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов