Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 жовтня 2024 року Справа№200/5554/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними і скасування наказів і зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області, відповідач), в якому просить: - визнати противоправним і скасувати наказ № 373 о/с від 05.08.2024, та наказ № 1273 від 05.08.2023 якими звільнено зі служби в Національної поліції України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; - зобов'язати поновити на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з 5 серпня 2024 року; - зобов'язати нарахувати і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.08.2024 до моменту фактичного поновлення на посаді. Крім того просив стягнути грошові кошти витрачені на правову допомогу в сумі 5000 гривень.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що його звільнення зі служби Національній поліції України є незаконним та безпідставним. Вважає, що з відповідача на його користь повинно бути стягнуто грошові кошти в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 02.08.2024 та в подальші дні під час проходження тренувань у навчальному центрі, ОСОБА_2 відмовився від подальшого навчання та участі в тренуваннях, повідомивши, що це йому не потрібно, посилаючись на фізичну втому та неможливістю виконання фізичних навантажень. Також, ОСОБА_2 відмовився виконувати накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження ним навчань, у зв'язку з небажанням. Вважає, що права ОСОБА_3 при проведенні службового розслідування порушені не були. Також посилається на те, що вимога стосовно стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є передчасною. Щодо стягнення на користь позивача грошових коштів витрачених на правову допомогу зазначає, що доказів щодо витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень матеріали справи не містять.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 проведено формально, без будь-якого додержання вимог діючого законодавства, проведено упереджено та з грубим порушенням прав позивача.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких посилається на те, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 у позовній заяві не підлягають задоволенню. Вважає, що права ОСОБА_3 при проведенні службового розслідування порушені не були, що також відображено і у висновку службового розслідування та спростовує доводи позивача про недотримання його прав. Звернення позивача до лікарських установ вже після звільнення, а саме 08.08.2024 не може бути беззаперечним доказом наявності погіршення стану його здоров'я на момент відмови виконання наказів керівництва. Відтак службове розслідування за вищевказаним фактом було проведено з повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи
Ухвалою суду від 19 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 18.12.2003.
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 21.06.2018.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Донецькій області від 18.06.2024 № 283 о/с «По особовому складу» вирішено призначити з 18 червня 2024 року капітана поліції ОСОБА_1 (0112419) - інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з посадовим окладом 2400 гривень та установити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 %, звільнивши його з посади старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Краматорського районного управління поліції (за власною ініціативою).
Згідно з витягом з наказу ГУНП в Донецькій області від 30.07.2024 № 1118 «Про відрядження працівників ГУНП в Донецькій області на навчально-тренувальні збори» установлено, що з метою підвищення професійної готовності до виконання службових (спеціальних) завдань в умовах дії правового режиму воєнного стану, відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 11.07.2024 № 1147 «Про організацію та проведення навчальних зборів з поліцейськими БПОП (стрілецького) ГУНП в Донецькій області» та Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50, Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС України від 02.08.2017 № 672, вирішено відрядити з 01.08.2024 до 12.09.2024 на 43 (сорок три) доби до Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів (село Старе Бориспільського району Київської області), зокрема, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
У довідної записці від 02.08.2024 командира БПОПс ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_4 до начальника ГУНП в Донецькій зазначено, що на підставі наказу ГУНП в області від 30.07.2024 № 1250, у період часу з 01.08.2024 до 12.09.2024, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 проходив навчання на навчально-тренувальних зборах в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів, розташованому в с. Старе Бориспільського району Київської області. 02.08.2024 Є. Сандульський, перебуваючи на навчально-тренувальних зборах за цією адресою, відмовився від подальшого їх проходження, у зв'язку з небажанням, посилаючись на незадовільний стан здоров'я.
Відповідач надав до суду копію наказу ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024 № 1271 «Про призначення службового розслідування» відповідно до якого вирішено призначити службове розслідування за фактом того, що 02.08.2024 до управління головної інспекції ГУНП в Донецькій області надійшла інформація щодо порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 .
У письмових поясненнях від 05.08.2024 позивач зазначив, що з 18.06.2024 він був призначений на посаду інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області. 01.08.2024 прибув на навчальний курс, при виконанні фізичних вправ відчув себе погано, та частково втратив свідомість, після чого йому було надано допомогу медичним працівником. При неодноразовій спробі повторити фізичні навантаження, стан його здоров'я не покращився. Через деякий час про вказаний стан він повідомив свого командира роти. Продовжувати проходити навчання у навчальному курсі він не спроможний, у зв'язку з неможливістю виконання фізичних навантажень.
До вказаних пояснень додана пам'ятка (витяг з Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018), підписана позивачем 05.08.2024, в якій зазначено, що з наказом «Про призначення службового розслідування» ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024 № 1271 ОСОБА_1 ознайомлений.
У довідці командира БПОПс ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024 зазначено, що у зв'язку зі створенням в короткий строк нового підрозділу та відсутності відповідного положення, не можливо розробити та надати типові функціональні обов'язкин а ОСОБА_1 .
Крім того, до суду надані письмові пояснення від 05.08.2024:
- лейтенанта поліції ОСОБА_5 (командир роти), в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази ОСОБА_5 та його заступника щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- капітана поліції ОСОБА_6 , в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- старшого сержанта поліції ОСОБА_7 (заступник командира роти), в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази командира роти та ОСОБА_7 щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , в яких зазначено, що 02.08.2024 та в подальші дні позивач неодноразово відмовився проходити навчання в Центрі, а також відмовився проходити накази інструкторів, накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження, наголошуючи, що це йому не потрібно;
- майора поліції ОСОБА_11 (командир батальйону), в яких зазначено, що 02.08.2024 йому зателефонував командир роти ОСОБА_5 та повідомив, що позивач відмовляється та не бажає проходити навчання на навчально-тренувальних зборах , посилається на фізичну втому.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 від 05.08.2024 дисциплінарна комісія вважала би: - службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в області капітаном поліції ОСОБА_2 , закінчити; - за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, відносно інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У вказаному висновку службового розслідування зазначено, що позивач відмовився від навчально-тренувальних зборів, а також відмовився виконувати накази командира роти та його заступника щодо продовження проходження ним навчань, у зв'язку з небажанням. При цьому, поліцейським, які перейшли до батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Донецькій області, неодноразово наголошувалось, що вони повинні будуть пройти навчання на навчально-тренувальних зборах з фізичної, тактичної та вогневої підготовок і в подальшому постійно вдосконалювати свій рішень з цієї підготовки.
Водночас дисциплінарною комісією враховано військовий стан на момент виникнення спірних правовідносин, службову характеристику позивача (характеризується посередньо), відсутність діючих дисциплінарних стягнень, і наведені письмові пояснення. Дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність позивача.
Також у вказаному висновку службового розслідування вказано, що позивач, будучі обізнаним про обов'язкове проходження навчань з фізичної, тактичної та вогневої підготовок, нехтуючи довірою керівництва, усвідомлюючи важливість займаної посади, у тяжкий для країни час, відмовився проходити навчання на навчально-тренувальних зборах, тим самим не виконав накази керівництва. Наведене не сприяє формуванню позитивного іміджу серед поліцейських ГУНП в Донецькій області та створюють серед них наслідки, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію поліцейських чи Національної поліції в цілому.
Згідно з наказом ГУНП від 05.08.2024 № 1273 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 та його покарання» вирішено за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 4 ч. з ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
У вказаному наказі, серед іншого, зазначено, що позивач, перебуваючи на навчально-тренувальних зборах, відмовився від подальшого їх проходження у зв'язку з небажанням, посилаючись на незадовільний стан здоров'я.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 14.08.2024 № 1337 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024» вирішено внести зміни до абзацу 2 констатуючої частини наказу ГУНП Донецькій області від 05.08.2024 № 1273.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024 № 373 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 - інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області звільнено зі служби в поліції з 5 серпня 2024 року за підпунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстава - наказ Головного управління Національної поліції в Донецької області від 05.08.2024 № 1273.
Листом ГУНП в Донецькій області від 21.08.2024 № 49аз; 54аз/12/01-2024 адвокату позивача на його адвокатські запити від 08.08.2024 і від 15.08.2024 повідомлено про те, що ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 05.08.2024 № 373 о/с, на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 05.08.2024 № 1273 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання», був звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» з 5 серпня 2024 року. Також зазначено, що в матеріалах службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 копії медичних документів відсутні.
ГУНП в Донецькій області надав до суду копію довідки Управління фінансового забезпечення бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області від 28.08.2024 № 402 про середній розмір грошового забезпечення за останні два місяці що передували звільненню ОСОБА_1 , в якій зазначено, що нарахування виплат за червень 2024 року (30 діб) становить 26397,02 грн. Нарахування виплат на липень 2024 року (31 доба) становить 27017,60 грн. Зазначено, що середньомісячний розмір грошового забезпечення складає 26707,31 грн (із розрахунку (26397,02 грн + 27017,60 грн)/ 2 місяці); середньоденний розмір грошового забезпечення складає 875,65 грн (із розрахунку (26397,02 грн + 27017,60 грн)/ (30 діб + 31 доба)).
Відповідач листом від 11.09.2024 № 57аз/12/01-2024 повідомив адвоката позивача про те, що ОСОБА_1 перед звільненням з проханням направити його на медичний огляд М(ВЛ)К для визначення придатності до подальшої служби в поліції не звертався. Також указано, що в день звільненні і раніше позивачу не заборонялося і не вчинялися перешкоди щодо звернення за медичною допомогою.
Відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 08.09.2024 позивачу встановлено повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): гіпертонічна хвороба ІІ ст 3 ст, ризик 3 (на підставі консультативного висновку кардіолога). Зазначений короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні при виписці - 08.08.2024 дійсно звертався до сімейного лікаря на прийом з приводу підвищення АД до 18/100. Був направлений до консультацію до кардіолога, де встановлений діагноз ГХ ІІ ст 3 ст ризик 3. Було рекомендовано звернутись за дообстеженням. Пройшов ВЕМ і холтер. Результат оформлюється. Надані рекомендації щодо нагляду сімейного лікаря і кардіолога.
Також до суду надані відповідні консультативні висновки спеціаліста кардіолога КНП «МКЛ м. Слов'янська».
Крім того, до суду надані протокол ехокардіографічного дослідження позивача, складений 09.08.2024 ТОВ «Лікувально-діагностичний центр», і роздруківка електронного направлення № 7001-0375-7431-6725 від 13.08.2024, видане позивачу, із діагнозом «R55 - Синкопе та колапс».
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності звільнення позивача зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» затверджено Указ Президента України від 6 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Приписами ч. 1 ст. 65 Закону № 580-VIII передбачено, зокрема, що переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади: за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей.
Відповідно до п. 2 , п. 5 і п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (пункт 2); через службову невідповідність (п. 5); у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6).
Відповідно до приписів ч.ч. 1 - 3, 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський має право: 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення (пункт 7 ч. 6); на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань (п. 10 ч. 6).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1 - 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 і 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Приписами ч. 1, ч. 3 і ч. 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Частинами 1 - 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Відповідно до пунктів 1, 4,5 і 7 розділу V Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893), установлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Водночас Верховний Суд наголошує, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов'язків як поліцейського.
Верховний суд у постанові від 8 лютого 2024 року у справі № 160/11195/23 зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, ухвалюючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати вказані обставини.
При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Водночас у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 520/3606/22 Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.
Так, службова дисципліна у розумінні Дисциплінарного статуту полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Підставою ж для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Метою службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне встановлення: обставин і наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимог законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, мотивів протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.
Суд зазначає, що поліцейському під час гарантується право на захист, що полягає не тільки в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, але також надати докази правомірності своїх дій.
Серед іншого, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Судом було встановлено, що призначення службового розслідування, його проведення, складання висновку за результатами службового розслідування, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і звільнення з поліції відбувалося протягом одного дня, а саме 5 серпня 2024 року.
Суд ураховує, що в умовах воєнного стану законодавцем скорочений строк проведення службового розслідування (15 календарних днів з дня його призначення, який може бути продовжений, але не більш як на 15 календарних днів).
Водночас призначення службового розслідування та його завершення протягом одного дня ставить під сумнів можливість реалізації поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування, свого права на захист, зокрема, щодо подання відповідних документів та матеріалів, що стосуються обставин, які досліджуються, подання клопотань про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи тощо.
З огляду на викладене, суд повинен ураховувати докази, які позивач не міг надати з об'єктивних причин та які стосуються обставин, що досліджувалися або мали досліджуватися під час службового розслідування.
Як булу встановлено судом, позивач як до початку службового розслідування так і під час службового розслідування посилався на відмову (неможливість) продовження навчання на навчально-тренувальних зборах (у Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів, розташованому в с. Старе Бориспільського району Київської області)у зв'язку з погіршенням станом здоров'я.
З висновку службового розслідування та наказу від 05.08.2024 № 1273 випливає, що відповідач був обізнаний про посилання позивача на незадовільний стан здоров'я.
Єдину обставину, яку було враховано відповідачем у зв'язку із зазначеним, було те, що за висновком військово-лікарняної комісії позивач був здоровий, про що сам позивач вказав у письмових поясненнях від 05.08.2024.
Водночас у межах службового розслідування відповідачем не було наведено жодних аргументів, які б спростовували твердження позивача про незадовільний стан здоров'я під час навчання (виконання фізичних вправ), або, принаймні, ставили б це твердження під обґрунтований сумнів.
Надані позивачем письмові докази, видані медичним закладом, вказують на те, що твердження позивача про незадовільний стан здоров'я, що мало наслідком відмову від подальшого виконання фізичних вправ, не є безпідставними, а тому повинні були враховуватися (перевірятися) під час службового розслідування.
З огляду викладене, суд вважає, що проведене протягом одного дня службове розслідування не було повним, відповідач не з'ясував усіх обставин відмови позивача від подальшого навчання (виконання фізичних вправ) і не надав доводам позивача відповідну оцінку.
Тому суд вважає, що відповідачем не було належним чином встановлено вину позивача та, відповідно, складу дисциплінарного проступку.
Отже, оскаржувані в цій справі накази не можуть вважатися такими, що прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому такі накази є протиправними і підлягають скасуванню, а позивач має бути поновлений на посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, за наслідками розгляду цієї справи саме суд має поновити позивача на посаді (у зв'язку із чим відповідач має вжити відповідні заходи), а не зобов'язувати це зробити відповідача.
Також згідно з ч. 3 ст. 77 Закону № 580-VIII день звільнення вважається останнім днем служби. Тому позивач має бути поновлений на посаді з 06.08.2024, а не з 05.08.2024 (останній день служби).
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/2879, установлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 815/6557/16 зазначив наступне: «Зі змісту Порядку № 260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, необхідно застосовувати норми Порядку № 260, беручи до уваги кількість календарних днів для обрахунку грошового забезпечення».
Відтак суд у цій справі має визначити розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача.
Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Зазначене в довідці відповідача від 28.08.2024 № 402 середньоденне грошове забезпечення позивача в розмірі 875,65 грн розраховане у відповідності до наведених приписів законодавства (26397,02 грн + 27017,60 грн)/61 днів).
Позивача виключено зі списків особового складу 05.08.2024.
У періоді з 06.08.2024 по 18.10.2024 (включно) 74 календарні дні. Отже середній заробіток (грошове забезпечення) за цей період становить 64 798,10 грн (875,65 грн х 74 дні). Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 06.08.2024 по 18.10.2024 в розмірі 64 798,10 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
До суду наданий ордер серія АН № 1480977 від 11.08.2024 і копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4137 від 30.11.2011, які видані адвокату Овчаренку Олегу Олексійовичу.
Також до суду наданий акт про надання правничої допомоги від 7 серпня 2024 року, відповідно до якого адвокатом Овчаренко Олегом Олексійовичем, згідно договору про надання правової допомоги надано позивачу правничу (правову) допомогу наступного характеру: - ознайомлення з документами ОСОБА_1 стосовно проходження служби в ОВС та НП, його звільнення зі служби в НП, та іншими матеріалами для звернення до суду за захистом порушених прав, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України у кількості 2 годин вартість 1500,00 грн; - підготування та направлення до ГУ НП в Донецькій області, інших установ та організацій адвокатських запитів та копій необхідних документів у кількості 2 годин вартістю 1500,00 грн; -складання позовної заяви, роздруківка позовної заяви, підготування копій матеріалів для сторін сканування матеріалів, складання акту надання юридичних послуг, та акту здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду засобами зв'язку «Електронний суд» у кількості 4 годин вартістю 3000,00 грн; - участь в Донецькому адміністративному суді при розгляді справи, складання процесуальних документів у кількості 2 годин вартістю 1500,00 грн. Всього кількість витраченого часу складає 10 годин вартістю 7500,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що вказаний акт складений до наданні відповідної правничої допомоги.
Відповідно до акта здійснення розрахунку за надані правничої (правової) допомоги за договором про надання правничої допомоги від 7 серпня 2024 року, між адвокатом Овчаренком О.О. і Сандульським Є.В. установлено, що адвокатом Овчаренко Олегом Олексійовичем, згідно договору про надання правничої допомоги від 07.08.2024 надано позивачу правову допомогу наступного характеру: - ознайомлення з документами ОСОБА_1 стосовно проходження служби в ОВС та НП, його звільнення зі служби в НП, та іншими матеріалами для звернення до суду за захистом порушених прав, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України у кількості 2 годин вартість 1500,00 грн; - підготування та направлення до ГУ НП в Донецькій області, інших установ та організацій адвокатських запитів та копій необхідних документів у кількості 2 годин вартістю 1500,00 грн; - складання позовної заяви, роздруківка позовної заяви, підготування копій матеріалів для сторін сканування матеріалів, складання акту надання юридичних послуг, та акту здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду засобами зв'язку «Електронний суд» у кількості 4 годин вартістю 3000, 00 грн. Всього на момент звернення до суду із позовною заявою кількість витраченого часу складає 8 годин вартістю 5000,00 грн. Додатково зазначена участь в Донецькому адміністративному суді при розгляді справи у кількості 2 годин вартістю 1500,00 грн. Також зазначено, що позивач сплатив узгоджений сторонами адвокатський гонорар (частково) в розмірі 5000,00 грн.
У вказаних актах є посилання на договір про надання правничої допомоги від 07.08.2024.
Частиною 1 і п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 ст. 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані передбачені КАС України докази, зокрема договір про надання правничої допомоги.
Як було зазначено, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.
Проте позивачем (його представником) до суду не наданий відповідний договір про надання правничої допомоги.
Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладене, у зв'язку із ненаданням до суду доказів, необхідних для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, у суду відсутні підстави для стягнення на користь позивача заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 5000 гривен.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код: 40109058; 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7) про визнання протиправними і скасування наказів і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати противоправними і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 1273 від 05.08.2024 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 та його покарання».
Визнати противоправними і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 373 о/с від 05.08.2024 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 6 серпня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 06.08.2024 по 18.10.2024 (включно) у розмірі 64 798 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім) гривень 10 (десять) копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині сплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.
Повне рішення суду складено 18 жовтня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков