Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2024 року Справа№200/5499/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, 76000, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.07.2024 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву від 24.06.2024 та призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 8 Закону України № 345 “Про підвищення престижності шахтарської праці», із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення» із зараховуванням до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці. В обґрунтування зазначено, що управлінням при розгляді заяви про призначення пенсії помилково зазначено, що пільговий стаж за пост.202 становить 23 роки 3 місяці 21 день, тоді як фактично становить 24 роки 5 місяців 10 днів. Також, при розрахунку права на призначення пенсії відповідачем протиправно не застосовано кратність відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8. Крім того, зазначає, що з урахуванням наявності більше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (Список № 1) з огляду на положення пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, ОСОБА_1 має право на зменшення передбаченого статтею 12 Закону № 1788- ХІІ пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, тобто на 24 роки, а отже має право на призначення пенсії з 36 років.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн надана квитанція від 08.08.2024.
14 серпня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуті.
26 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 11.06.2024 та 24.06.2024. Звернення позивача від 11.06.2024 скеровано для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, спеціалістами якого було прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 19.06.2024 № 052530004577. Повторне звернення від 24.06.2024 скеровано для опрацювання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, спеціалістами якого прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 01.07.2024 № 052530004577. Згідно з наданими документами, страховий стаж заявника 24 роки 4 місяці 26 днів, з урахуванням кратності 43 роки 4 місяці 26 днів. Стаж, згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, становить 23 роки 3 місяці 21 день. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано всі періоди роботи згідно представлених довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній. До страхового стажу зараховано всі періоди згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 12.02.2003. Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення». У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці. Рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах пенсії прийняте згідно норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.
ОСОБА_1 24 червня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява ОСОБА_1 відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1.
01 червня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатом розгляду заяви від 24 червня 2024 року прийнято рішення № 052530004577 про відмову у призначенні пенсії. Встановлено, що згідно з наданими документами страховий стаж становить 24 роки 4 місяці 26 днів, з урахуванням кратності - 43 роки 4 місяці 26 днів (згідно ст. 114 пост. 202 (25) стаж становить 23 роки 3 місяці 21 день). За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано всі періоди роботи згідно представлених довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. До страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 12.02.2003, зараховано всі періоди роботи.
Вважаючи відмову у призначені пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1994 року № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Постанова № 202).
Пунктом 1 Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники провідних професій, визначених у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, та працівники, професії яких містяться у Списку № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та за наявності стажу такої роботи не менш, ніж передбачено ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (20 та 25 відповідно).
Так, трудова книжка серії НОМЕР_2 , що видана 12.03.2003 на ім'я позивача містить відомості про наступні періоди його трудової діяльності:
- з 01.09.1999 по 07.02.2003 навчання в ПТУ № 105 м. Димитрова за професією “електрослюсар підземний», “машиніст підземних установок»;
- з 14.03.2003 по 19.05.2003 робота на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті на В/П “Красноармійськвугілля» шахта ім. Стаханова;
- з 21.05.2003 по 02.11.2004 проходження військової служби в армії;
- з 06.12.2004 по 17.02.2008 робота на Державному підприємстві “Вугільна компанія “Краснолиманська» на посаді електрослюсаря підземного 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті та з 09.03.2006 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
- з 25.02.2008 робота на ВАТ “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1» з 25.02.2008 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 01.06.2013 на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; з 18.09.2020 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 10.12.2021 на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Як вбачається з диплому від 08.02.2003 року НК № 21347339, виданого Професійно-технічним училищем № 105 м.Димитрова Донецької області, позивач закінчив у 2003 році навчання в цьому училищі та здобув професію "електрослюсаря підземного, машиніста підземних установ".
Відповідно до довідки РС-право станом на 01.07.2024 року періоди трудової діяльності (та інші) були зараховані до страхового та пільгового стажу позивача наступним чином:
- з 01.09.1999 по 07.02.2003 (навчання за фахом) зараховано до страхового стажу позивача - 3 роки 5 місяців 7 днів;
- з 14.03.2003 по 19.05.2003 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р. 1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 2 місяці 6 днів;
- з 21.05.2003 по 31.12.2003 (військова служба) зараховано до страхового стажу позивача 7 місяців 11 днів;
- з 01.01.2004 по 02.11.2004 (військова служба) зараховано до страхового стажу позивача 7 місяців 11 днів;
- з 06.12.2004 по 31.12.2004 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р. 1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 26 днів;
- з 01.01.2005 по 22.01.2005 зараховано до страхового стажу позивача 22 дні;
- з 23.01.2005 по 31.01.2005 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р. 1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 9 днів;
- з 01.02.2005 по 13.02.2005 зараховано до страхового стажу позивача 15 днів;
- з 14.02.2005 по 30.04.2005 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 2 місяці 17 днів;
- з 01.05.2005 по 14.05.2005 зараховано до страхового стажу позивача 14 днів;
- з 15.05.2005 по 30.12.2007 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 2 роки 7 місяців 16 днів;
- з 31.12.2007 по 31.12.2007 зараховано до страхового стажу позивача 1 день;
- з 01.01.2008 по 17.02.2008 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 1 місяць 17 днів;
- з 25.02.2008 по 23.04.2024 (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) зараховано до пільгового стажу позивача 16 років 1 місяць 29 днів.
Всього 24 роки 5 місяців 21 день.
Позивач у позові зазначив, що відповідачем помилково визначено кількісний склад пільгового стажу за пост.202 (25) на рівні 23 роки 3 місяці 21 днів, тоді як фактично стаж становить 24 роки 5 місяців 10 днів.
Щодо пільгового стажу судом встановлено таке.
З рішення про відмову в призначенні пенсії від 01.07.2024 вбачається, що страховий стаж позивача становить 24 роки 4 місяці 26 днів, а пільговий підземний (пост.202) - 23 роки 3 місяці 21 день.
З розрахунку стажу вбачається, що період навчання позивача в Професійно-технічному училищі № 105 з 01.09.1999 по 07.02.2003, період перебування на строковій військовій службі з 21.05.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 02.11.2004 зараховано відповідачем лише до страхового стажу позивача.
Суд звертає увагу, що а ні спірне рішення про відмову у призначенні пенсії, а ні відзив не містить мотивів відмови у зарахуванні цих періодів до пільгового стажу.
Разом з цим, згідно із пунктами «в» та «д» абзацу 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
А згідно з абз. 2 ч. 1ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Також період військової служби зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особо влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Судом встановлено, що позивач після навчання в ПТУ №105 м.Дружківка (період навчання 01.09.1999 - 07.02.2003), а також до призову на строкову військову службу (період військової служби 21.05.2003 - 02.11.2004) працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (період 14.03.2003 - 19.05.2003), тобто, працював за професією, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (пост.202).
Враховуючи те, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці, а на військову службу позивач призваний під час роботи "електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею", і вказана робота дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, суд дійшов висновку що управлінням протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1999 по 07.02.2003 та період військової служби з 21.05.2003 по 02.11.2004, записи про які наявні в трудовій книжці позивача.
Крім того, судом встановлено, що в періоди роботи з 01.01.2005 по 22.01.2005, з 01.02.2005 по 13.02.2005, з 01.05.2005 по 14.05.2005, з 31.12.2007 по 31.12.2007 позивач, згідно записів у трудовій книжці працював електрослюсарем підземним, разом з тим, ці періоди зараховані лише до страхового стажу позивача.
Суд враховує, що в Постанові № 202 від 31.03.1994 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років відносяться такі професії як: підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже, період роботи на посаді «електрослюсаря підземного» підлягає зарахуванню до підземного (пільгового) стажу, за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що а ні спірне рішення про відмову у призначенні пенсії, а ні відзив не містить мотивів відмови у зарахуванні цих періодів до пільгового стажу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи те, що трудова книжка позивача містить інформацію про період, професію та характер виконуваних позивачем підземних робіт за періоди з 01.01.2005 по 22.01.2005, з 01.02.2005 по 13.02.2005, з 01.05.2005 по 14.05.2005, з 31.12.2007 по 31.12.2007, суд дійшов висновку що протиправними є дії управління щодо не зарахування періодів роботи з 01.01.2005 по 22.01.2005, з 01.02.2005 по 13.02.2005, з 01.05.2005 по 14.05.2005, з 31.12.2007 по 31.12.2007 «електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті» до підземного (пільгового) стажу, за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання управління застосувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення» із зараховуванням до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці суд зазначає таке.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а зазначив, що посилання на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.».
Отже, враховуючи висновки касаційного суду у справі № 200/591/19-а, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у спосіб зобов'язання управління здійснити зарахування пільгового стажу з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер.
Крім того, суд звертає увагу, що за змістом роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 при взаємозаліку робіт кожний повний рік роботи «електрослюсарем підземним» (Список №1) зараховується за 9 місяців, а не за 1 рік роботи 3 місяці, як помилково зазначає позивач.
Щодо твердження позивача про право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII, на 1 рік за кожний повний рік роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, суд зазначає таке.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, в редакції до 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, яким також внесені зміні до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи № 1-5/2018 (746/15) прийняв рішення № 1-р/2020 та вирішив таке:
- визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Суд зауважує, що як згідно редакції пункту а) частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, так і відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах чоловіки мають після досягнення 50 років.
Також, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії слід враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 квітня 2021 року в зразковій справі №360/3611/20, відповідно до яких має право на призначення пенсії особа, яка:
звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення;
на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;
набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
Отже, право на призначення пенсії особа має, якщо відповідає одночасно всім переліченим вище в Законі № 1788-ХІІ умовам.
При цьому застосування законодавцем терміну після досягнення 50 років свідчить про встановлення мінімального віку в 50 років для призначення пенсії на пільгових умовах за п. а ч.1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, що є обов'язковою умовою.
Положення абзацу четвертого п. а ч.1 ст. 13 Закону № 1788 про те, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам, - є додатковою можливістю вийти на пенсію раніше 60-річного віку за певної умови, проте, не раніше 50 років. Приписи абзацу четвертого п. а ч.1 ст. 13 Закону № 1788 підлягають застосуванню у нерозривному взаємозв'язку з нормами попередніх абзаців цього ж пункту.
При цьому суд звертає увагу, що вимога пільгового стажу містить вислів не менше 10 років, тобто, при наявності більше 10 років такого стажу все одно право на призначення пенсії виникає після досягнення 50 років.
Враховуючи те, що на дату звернення позивачу виповнилось 39 років (при необхідному віці 50 років), права на призначення пенсії за наведених ним підстав не має.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача розглянути його заяву із врахуванням ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року №345-VI (далі - Закон № 345-VI), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Виходячи з аналізу зазначеної нормативно-правової норми, передбачене ст. 8 Закону №345-VI додаткове зарахування по одному року за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах здійснюється лише для обчислення розміру пенсії за віком (за Списком № 1), а не при призначенні пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Тобто, вказаною нормою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, і застосування цієї гарантії має місце безпосередньо під час розрахунку розміру призначеної пенсії (а не під час вирішення питання про її призначення).
Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а.
Отже, дані позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку що під час прийняття рішення від 01.07.2024 №052530004577 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не забезпечило всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, адже не зарахувало до пільгового стажу відповідні періоди роботи, навчання, військової служби.
Отже, з огляду на викладене, застосовуючи механізм захисту права позивача на призначення пенсії, порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.07.2024 №052530004577 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву від 24.06.2024 із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1999 по 07.02.2003, періоду проходження військової служби з 21.05.2003 по 02.11.2004, періодів роботи з 01.01.2005 по 22.01.2005, з 01.02.2005 по 13.02.2005, з 01.05.2005 по 14.05.2005, 31.12.2007 «електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті» до підземного (пільгового) стажу, за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 (в т.ч. Список №1), що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії визнано протиправним та скасовано, а вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління судового збору у розмірі 968,96 грн.
Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 2,5-10,72-80,159,160,171,199-204,205,246,250,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.07.2024 №052530004577 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, 76000, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 24.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1999 по 07.02.2003, періоду проходження військової служби з 21.05.2003 по 02.11.2004, періодів роботи з 01.01.2005 по 22.01.2005, з 01.02.2005 по 13.02.2005, з 01.05.2005 по 14.05.2005, з 31.12.2007 по 31.12.2007 «електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті» до підземного (пільгового) стажу, за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 (в т.ч. Список №1), що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, 76000, Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош