м. Вінниця
22 жовтня 2024 р. Справа № 120/6439/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
17.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №212 о/с від 19.12.2018 року його звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 27 (через хворобу) з 21.12.2018 року.
Вказав, що у день виключення зі списків особового складу йому не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року із застосуванням базового місяця-листопад 2015 року та не здійснено виплату доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року, в розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
На переконання позивача, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Крім цього, просить суд стягнути на його користь компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час, у зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 22.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31.05.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що у період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація, оскільки відповідно до Постанови КМУ №1078 в зазначений період поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення не включено, а тільки постановою КМУ №782 з 18.10.2017 року внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Вказав, що підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов (яка подається за підписом керівника відповідного підрозділу поліції).
Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області листом від 12.03.2024 року №С-9.10/04/12-2024 повідомлено, що надати довідки про кількість годин служби у нічний час, витяги з книги нарядів про кількість чергувань, витяги з книги видачі і прийому озброєння та спеціальних засобів і кількість чергувань, витяги з журналів реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю та графіки роботи ОСОБА_1 не є можливим.
Оскільки, відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств, організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 та відповідно до наказу Національної поліції України від 23.08.2016 року №737 (зі змінами) «Про затвердження Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання» запитувані матеріали були знищені відповідно до визначених строків зберігання таких документів, про що складені відповідні акти.
Крім цього, зазначає, що відповідно до наданих довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час, позивачу нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №212 о/с від 19.12.2018 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 27 (через хворобу) з 21.12.2018 року.
22.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з запитами, у яких просив:
- надати довідку про кількість годин служби у нічний час за період з 07.11.2015 року по 19.12.2018 року;
- повідомити чи проводилась позивачу індексація грошового забезпечення в період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року;
28.02.2024 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області листом №29/с-30 повідомлено позивача, що відповідно до довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час йому нараховано та виплачено доплату за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року.
Разом з тим, вказали, що індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року не нараховувалась, оскільки індексація поліцейських проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (зі змінами внесеними 24.10.2017 року).
Також 04.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з запитом, у якому просив надати:
- інформацію про кількість днів невикористаної відпустки згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР, де зазначаються щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону) та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону) з дня прийому на роботу по дату звільнення; повідомити, чи буде здійснено їх нарахування та виплату ОСОБА_1 ;
- копії особових карток ОСОБА_1 (форма №П-2) із зазначенням відомостей використаних щорічних та додаткових відпусток (в т.ч. додаткової відпустки працівникам які мають дітей);
- копії наказів про відпустки ОСОБА_1 з дня прийому на роботу по день звільнення.
12.03.2024 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області листом №С-9,10/04/12-2024 повідомило позивача, про відсутність можливості надати довідки про кількість годин служби у нічний час, витяги з книги нарядів про кількість чергувань, витяги з книги видачі і прийому озброєння та спеціальних засобів і кількість чергувань, витяги з журналів реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю та графіки роботи ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4 ч. 10 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Частиною 5 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі-Закон №580-VIII) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі-Закон №1282-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 року №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
При цьому, зміни щодо поліцейських були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 "Про внесення зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (набрала чинності 24 жовтня 2017 року) шляхом доповнення абзацу п'ятого після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських".
Згідно з пунктами 4 і 5 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
При цьому, приписами пункту 10-1 Порядку №1078 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 9 грудня 2015 року (який застосовувався до 1 грудня 2015 року), було передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З наведеного вбачається, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №815/2590/18 зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 21 січня 2021 року у справі №160/35/20 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність протиправної бездіяльності, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у спірний період, оскільки здійснення індексації прямо передбачене Законом №580-VІII та Законом №1282-ХІІ. Верховний Суд зазначив, що аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Верховний Суд наголосив, що "згідно зі статтями 18, 19 Закону №2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п'ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності Управління щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року. Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24.10.2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078".
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на індексацію грошового забезпечення у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року, а ненарахування та невиплата позивачу у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року індексації грошового забезпечення є протиправною бездіяльністю відповідача.
Разом з тим, позовна вимога позивача про встановлення для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) листопад 2015 року, є передчасною, адже спірні правовідносини між учасниками справи в цій частині ще не виникли.
Питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.
Суд зауважує, що саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Крім цього, суд зазначає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи-фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки. Тобто, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Положеннями КАС України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.
У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачу. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №120/923/21-а від 01.07.2021 року, №120/2981/21-а від 10.12.2021 року, №560/2631/21 від 08.04.2022 року, №120/12864/21-а від 13.05.2022 року, №240/5879/22 від 15.11.2022 року, №240/2905/22 від 22.05.2023 року.
Щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час у розмірі 35% від посадового окладу за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року, суд зазначає наступне.
Статтею 91 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 року визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно підпункту 3 пункту 5 вказаної постанови Кабінет Міністрів України постановив виплачувати доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
На реалізацію окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
За приписами абзаців 6, 7 та 8 пункту 11 розділу ІІ вказаного Порядку, підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Вищевказані правові норми також закріплені і в Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, (далі-Порядок та умови №260).
Наказом Міністерства внутрішніх справ №539 від 17.07.2020 року внесені зміни до вказаного Порядку №260.
Відповідно до пункту 11 Порядку №260, в редакції Наказу №539, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Судом встановлено, що 22.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з запитами, в яких, окрім іншого просив надати довідку про кількість годин фактичного часу служби у нічний час за період з 07.11.2015 року по 19.12.2018 року.
28.02.2024 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області листом №29/с-30 повідомлено позивача, що відповідно до довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час йому нараховано та виплачено доплату за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року.
Разом з тим, як зазначає позивач вказана доплата за період з 01.11.2015 року по 01.02.2016 року, за липень 2016 року, грудень 2016 року, за період з 01.02.2017 року по 01.07.2017 року, за період з 01.09.2017 року по 01.02.1018 року, за травень 2018 року та за період з 01.10.2018 року по 01.12.2018 року згідно довідки №29/с-3 не проводилась.
Листом №С-9,10/04/12-2024 від 12.03.2024 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області повідомило, що надати довідки про кількість годин служби у нічний час, витяги з книги нарядів про кількість чергувань, витяги з книги видачі і прийому озброєння та спеціальних засобів і кількість чергувань, витяги з журналів реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю та графіки роботи ОСОБА_1 не є можливим. Оскільки, вказані матеріали були знищені відповідно до визначених строків зберігання таких документів, про що складені відповідні акти.
Враховуючи встановленні обставин та вищевказані правові норми, суд зазначає, що обов'язковою умовою для виплати доплати за службу в нічний час є оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку та умов № 260 як первинного документу обліку фактичного часу служби в нічний час.
Отже, підставою для нарахування та виплати поліцейському доплати за службу в нічний час є графіки нарядів та чергувань, що затверджені керівником відповідного підрозділу поліції, а облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час, яка подається до фінансового підрозділу для здійснення відповідних виплат. Доплата за службу в нічний час виплачується лише за умови підтвердження залучення поліцейського до служби в нічний час згаданими вище документами.
Водночас до матеріалів справи не долучено, зокрема, графік нарядів та чергувань, що затверджені керівником відповідного підрозділу поліції, довідок обліку несення служби в нічний час позивача, у зв'язку з чим неможливо здійснити розрахунок та виплату такої доплати.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.04.2024 року по справі №120/7596/23.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за час служби у нічний час за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення, не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати, нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі-Закон №2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, статтею 2 Закону №2050-III прямо передбачено, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянам передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. В свою чергу, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19.
Під час судового розгляду вказаної категорії справ суд застосовує останню правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 19.05.2022 року по справі №200/3859/21, від 24.01.2023 року по справі №200/10176/19-а. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином, виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов'язок з її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення є протиправною, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
З метою захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Враховуючи, що суд відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час у розмірі 35% від посадового окладу за період з 07.11.2015 року по 21.12.2018 року, позовна вимога у частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати, аналогічно, задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року.
Зобов'язати Головного управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року, за весь час затримки виплати, а саме з 07.11.2015 року по день фактичної виплати індексації.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672).
Суддя Дончик Віталій Володимирович