Судді Київського апеляційного суду Писаної Т.О.
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 758/10187/21
провадження № 22-ц/824/7694/2024
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду Київської області від 1 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь», третя особа: Київська міська рада про знесення самочинного будівництва,
Відповідно до змісту частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку; про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.
Обставини спору
У липні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «ОБОЛОНЬ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Київська міська рада, в якому просили зобов'язати ТОВ «МЖК «Оболонь» за власний рахунок знести самочинний об'єкт будівництва - мийку для автомобілів, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, за адресою: по АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що будівля мийки є самочинним будівництвом оскільки її будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, з істотними порушеннями будівельних норм і правил та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Також будівництво авто мийки здійснюється на відстані менше ніж 50 метрів до дитячого дошкільного закладу, який розташований на першому поверсі житлового будинку № 11 у вищенаведеному житловому комплексі, що суперечить санітарним та екологічним нормам.
Рішенням Подільського районного суду Київської області від 1 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь», третя особа: Київська міська рада про знесення самочинного будівництва відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Грицаєнко О.П. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 рішення Подільського районного суду Київської області від 1 грудня 2023 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції а саме з тим, що підстави для задоволення позовних вимог не доведені.
Зміст окремої думки
Не погоджуючись із такою позицією Київського апеляційного суду, вважаю за необхідне викласти окрему думку стосовно постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, ухваленої за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду Київської області від 1 грудня 2023 року.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що для пунктів миття автомобілів, які належать громадянам, (автомийок) розмір санітарно-захисних зон у «Державних санітарних давилах планування та забудови населених пунктів України», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19 червня 1996 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 не регламентовано, а тому зведення будівлі мийки як окремої будівлі в складі автостоянки відповідає державним будівельним і санітарним правилам, зокрема ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».
В той же час, такі вимоги відповідно до ДБН передбачені.
Так, відповідно до Проектної документації «Том 4. Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС). Додаток. 13-20/ОП-ОВНС» по об'єкту будівництва «Будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 Коригування XI, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва)» в частині XVIII черги будівництва - будівництва мийки, в розділі технологічних рішень вказано, що в зоні розташування забудови приземні концентрації забруднюючих речовин не перевищуватимуть для діоксиду азоту 0,0012 мг на м.куб, тобто на 0,1% та для оксиду вуглецю 0,0158 мг на м.куб, тобто на 0,08%.
Таким чином, самою проектною документацією передбачено існування викидів забруднюючих речовин під час роботи мийки.
Згідно ст. 114 ЗК України санітарно-захисні зони (далі - СЗЗ) створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.
З викладеного вбачається, що СЗЗ встановлюються для всіх об'єктів, що є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, незалежно від їх рівня. Відповідно і розмір СЗЗ встановлюється для кожного об'єкту індивідуально в залежності від рівня виділення шкідливих речовин.
Таким чином, для будівлі мийки в будь-якому випадку мало бути визначено ССЗ відповідно до вимог Державних санітарних правил, оскільки вона передбачає виділення шкідливих речовин, що прямо зазначено в проектній документації.
Відповідно до п. 3.4 Державних санітарних правил відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:
- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об'єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;
- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними об'єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об'єктів (баз, складів, гаражів, автопарків,трамвайних, тролейбусних депо т.ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об'єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;
- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.
Згідно «Переліку класів об'єктів містобудівного кадастру», затвердженого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства країни 14.08.2015 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2015 за _ 1293/27738 комплекси автосервісу, СТО, гаражі, автотранспортні підприємства, тощо: відносяться до транспортної інфраструктури автомобільного транспорту (код підгрупи 02, код ласу об'єктів 030200).
Відповідно мийка чинним законодавством регламентована саме як об'єкт транспортної інфраструктури автомобільного транспорту.
Враховуючи зазначене та положення розділу 7 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі - ДБН Планування та забудова) мийка відноситься до об'єкту виробничої території.
Погоджуюсь із висновками колег та доводами відповідачів щодо можливості розташування спірних об'єктів в житловій зоні, якщо такі об'єкти були заплановані та запроектовані для зручності мешканців житлових комплексів.
При цьому, вважаю, що положення п. 5.4 глави 5 «Вимоги до розташування та організації виробничої території» Державних санітарних правил, що встановлюють обов'язок відокремлення санітарно-захисними зонами від житлової забудови промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій, повинні також застосовуватись і до спірних об'єктів, що розміщені в житловій зоні.
Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, начальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об'єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку.
На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), а межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.
Таким чином, мийка як об'єкт, що є джерелом шкідливих викидів, про що прямо вказано в проектній документації та розробленому в її межах розділі про оцінку впливу на довкілля, зобов'язана мати СЗЗ, яка встановлюється саме до межі земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок № 54 (в якому проживають позивачі) та житловий будинок АДРЕСА_4 .
П. 5.5. глави 5 «Вимоги до розташування та організації виробничої території» Державних санітарних правил передбачає, що розміри СЗЗ для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.
Згідно п. 5.10 глави 5 «Вимоги до розташування та організації виробничої території» Державних санітарних правил у СЗЗ не можна допускати розміщення:
- житлових будинків з при домовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;
- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів, тощо.
Проєкт організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні (п. 5.14 глави 5 «Вимоги до розташування та організації виробничої території» Державних санітарних правил).
З викладеного вбачається, що разом з проектною документацією, яка передбачає зведення будівлі мийки, відповідач мав розробити проект організації СЗЗ навколо такої будівлі з даними розрахунків рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів, та яким би було встановлено розмір СЗЗ для конкретної будівлі мийки.
В той же час, як вбачається з п. 5.2.1 Проєктної документації «Вплив на повітряне середовище викидів від напіввідкритої частини мийки та від відкритої частини мийки» Том 4 «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС). Додаток. 13-20/ОП-ОВНС» ССЗ для мийки не визначалась взагалі.
В свою чергу, відповідно до п. 9.6 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», стверджених Наказом МНС України від 9 липня 2012 року № 964, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2012 року за № 1299/21611, стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках.
Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.
Аналогічні положення містяться в п.п. 21.1 та 21.2 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація».
В даному випадку Проектною документацією по об'єкту будівництва «Будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 (Коригування XI, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва)» в частині XVIII черги будівництва - будівництва мийки (далі - Проектна документація), зокрема аркуш № 2 розділу 2 «Технологічні рішення по мийці» Пояснювальної записки проекту стадії «РП» та плану системи водовідведення та оборотного водопостачання мийки, шифр проекту 0921-ПЗ, передбачається багатоступенева система очищення забруднених вод від роботи мийки через відповідні очисні споруди, зокрема через споруди механічного та біологічного очищення з муловими майданчиками.
Водночас згідно п. 2 додатку № 12 до Державних санітарних правил відстань від проектованих для мийки очисних споруд до будівель дошкільних навчальних закладів має бути ти не менше ніж 100 метрів.
Аналогічні вимоги містяться і в п. 17.1.1 та п. 2 таблиці 30 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування» (далі - ДБН Каналізація).
Відповідно, враховуючи вищевказані вимоги Державних санітарних правил та ДБН каналізація розмір ССЗ навколо очисних споруд мийки і відповідно вказаної будівлі в цілому має складати не менше 100 м, що в даному випадку не було дотримано ні при розробці проектної документації, ні при здійсненні фактичного будівництва, оскільки відстань від мийки будинку АДРЕСА_4 (на перших поверхах якого розташовано дитсадок) складає менше 40 м, а до будинку АДРЕСА_3 (в якому мешкають позивачі) - менше 60 м.
Таким чином, з усього вищевикладеного вбачається, що будівля мийки хоч і розміщена на земельній ділянці, яка була виділена для її будівництва, однак збудована з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а саме вимог ст. 114 ЗК України, Державних санітарних правил, ДБН Каналізація.
З урахуванням викладеного, вважаю висновок апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, помилковим.
Отже, на мою думку, у цій справі необхідно було скасувати рішення Подільського районного суду Київської області від 1 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовуОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь», третя особа: Київська міська рада про знесення спірного будівництва.
Суддя Т.О. Писана