Справа № 11-cc/824/6392/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 759/18649/24
17 жовтня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням систем відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів у системі EasyCon, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 12.09.2024 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.11.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 350 (триста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Автор апеляційної скарги стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання в Україні, одружений, має право власності на житло, є особою пенсійного віку та має статус учасника бойових дій. Разом з тим, підозрюваний затриманий та утримується під вартою понад місяць. Зазначений строк є достатнім для того, щоб сторона обвинувачення допитала всіх свідків по данному кримінальному провадженню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024110000000260 від 22.07.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
10.09.2024 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.. 208 КПК України.
10.09.2024 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
11.09.2024 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся з клопотанням до Святошинського районного суду міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 12.09.2024 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.11.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 350 (триста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки орган досудового розслідування довів, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах, до яких долучено ряд документів на підтвердження, а саме: заява ОСОБА_11 від 19.07.2024 року, рапортом начальника Фастівського РВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 від 22.07.2024 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 26.07.2024 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 11.09.2024 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтроль особи» від 02.09.2024 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» від 02.09.2024 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» від 02.09.2024 року, протокол огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2024 року, протоколом огляду місця події від 10.09.2024 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 від 10.09.2024 року та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи захисника стосовно необґрунтованості підозри ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також знищити чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину, у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.
В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема на які посилається захисник, тобто обставини, передбачені ст. 178 КПК України, проте, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обставини кримінального провадження.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження. Отже, твердження про незаконність висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу у межах 350 (триста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 12 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.11.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 350 (триста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3