Справа 759/7616/22 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/5451/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року, -
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04 листопада 2024 року.
Дане рішення мотивовано тим, що ризики, які були констатовані при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не припинили свого існування, а саме ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу було враховано те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, не одружений, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а отже, являє собою значну суспільну небезпеку. Крім того, колегія суддів вказала, що ОСОБА_6 , опинившись на свободі, може здійснювати тиск та впливати на свідків з метою примушування змінити показання. Обізнаність обвинуваченого ОСОБА_6 про суворість передбаченого законом покарання у випадку визнання його винуватим додатково підтверджує наявність високого ризику ухилення від суду та невиконання його процесуальних рішень. Також колегія суддів відповідно до вимог ст. 178 КПК України взяла до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування обвинуваченого під вартою. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який судом не встановлено.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, обвинувачений подав на неї апеляційну скаргу, у якій вказав на її незаконність та необгрунтованість. В обгрунтування доводів скарги указав на необгрунтованість висновків суду щодо наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання обвинуваченого, суд безпідставно констатував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, залишивши поза увагою відсутність будь-яких доказів на підтвердження їх реального існування, які, на думку обвинуваченого, є формальними та необгрунтованими. Окрім цього, апелянт вказав на необгрунтованість висунутого йому обвинувачення за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України. Звернув увагу на те,що він раніше не судимий, має позитивні характеристики, міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи та достатній заробіток, що свідчить про наявність підстав для звільнення його з-під варти. Крім того, вказав на те, що свідки та поняті вже були допитані судом у даному кримінальному провадженні, що, на його думку, свідчить про необгрунтованість встановленого ризику незаконного впливу на свідків та понятих у даному кримінальному провадженні. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Оскільки апелянтом не порушувалось питання про розгляд апеляційної скарги із участю сторін, колегія суддів вважала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги відповідно до положень ч.4 ст.4221КПК України без участі сторін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Колегія суддів зважає на те, що питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було вирішене на стадії судового провадження. Тобто, це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обгрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими інстанціями на стадії досудового розслідування неодноразово визнавалась обгрунтованість підозри, що давало підстави для ухвалення як рішення про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і під час продовження строку тримання під вартою. Відповідні ухвали слідчих суддів не були змінені чи скасовані. Обгрунтованість обвинувачення перевіряється судом який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою на стадії судового провадження та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні зазначеного вище питання були враховані тяжкість вчиненого злочину, суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину та дані про особу обвинуваченого. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає засадам законності, обгрунтованості та вмотивованості, із цим рішенням колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Порушень вимог КПК України, які би істотно обмежували права обвинуваченого та могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не виявлено. На думку колегії суддів, існування ризиків у ході судового розгляду було доведено прокурором з належною повнотою, наявність цих ризиків в ухвалі судом першої інстанції обгрунтовано із належною повнотою.
Із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, кількості процесуальних дій, необхідних для проведення розслідування та судового розгляду сумарний строк протягом якого обвинувачений тримається під вартою не можливо визнати таким, який відповідає критерію надмірності. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що є доведеним існування ризику ухилення обвинуваченого від суду. В умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення воєнного стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинуваченого від суду є надзвичайно високим, а існування цього ризику достатнім для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Наведене указує на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422? КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 04 листопада 2024 року залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4