Справа 760/30531/23 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/5458/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
21 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12023100090003638 від 14.12.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року, -
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2024року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Ворзель Бучанського р-н Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 21.07.2022 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі стоком на 3 роки 7 місяців, звільненого 30.06.2023 по відбуттю покарання,
засуджено за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місці;
на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 14.12.2023 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , в період дії воєнного стану, 14 грудня 2023 року, приблизно о 14 годині 37 хвилин, перебуваючи в торговельному залі магазину ТОВ «ФОРА», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 28, переслідуючи корисливі мотиви та з метою власного збагачення, повторно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгових полиць продукти харчування на загальну суму 628 грн. 39 коп., пройшов касову зону не розрахувавшись за них та був зупинений працівником охорони магазину. Таким чином, ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, який не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
В апеляційній скарзі обвинуваченого указано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його суворість. Просив вирок переглянути.
У ході апеляційного розгляду захисниця ОСОБА_7 заявила клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, із підстав, передбачених п.4? ч.1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 клопотання захисниці підтримав та надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисниці та закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання захисниці з огляду на таке.
Втрата чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
За правилами ч.3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 (далі - Закон № 3886-IX ) у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон № 3886-IX , яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2023 році становила 2 684 грн.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 628 грн 39 коп., вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, подія якого мала місце 14.12.2023 року.
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення ОСОБА_8 діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене ним діяння, з огляду на прийнятий Закон № 3886-IX, яким з огляду на положення ст.5 КК України фактично скасована кримінальна протиправність діяння, не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
За правилами ч.1 ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи те, що колегією суддів задоволене клопотання про закриття кримінального провадження, перевірка доводів апеляційної скарги колегією суддів не проводилась і рішення по поданій апеляційній скарзі не ухвалювалось.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 417, 419, 479-2КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисниці ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 рокущодо ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальне провадження № 12023100090003638 від 14.12.2023 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, закрити із підстав, передбачених п.4? ч.1 ст. 284 КПК України.
ОСОБА_8 звільнити із-під варти за відсутності інших підстав для тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
____________________ __________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4