справа № 363/2088/24
провадження № 22-ц/824/17099/2024
22 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Реви Світлани Леонідівни на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року в складі судді Шубочкіної Т. В.,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічних позовних заяв ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя та повернуто заявнику з доданими до них документами.
Подані клопотання представника відповідача Реви С. Л. про виклик та допит в якості свідків від 08.07.2024 року, клопотання про долучення доказів від 05.09.2024 року - повернуто без розгляду.
Клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено частково.
Витребувано у відповідача ОСОБА_2 (зареєстрований в ЄСІТС (Е-Суд), та ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві (04213, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 58) документи, що підтверджують декларування особистих доходів за період з 01.01.2016 року по 01.04.2024 року.
26.09.2024 представник ОСОБА_2 - адвокат Рева С. Л. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року в частині витребування доказів та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання представника про витребування доказів.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з вказаною ухвалою суду сторона відповідача не погоджується. Вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Зокрема зазначає, що згідно з протоколом судового засідання представник позивача відмовився від клопотання в частині витребування в органах Державної податкової служби інформації щодо декларування доходів відповідача, так як інтереси позивача не зачіпає факт сплати чи несплати податків відповідачем, але суд зазначив в цій частині витребування доказів.
Судом повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву, на заперечення якої було заявлене дане клопотання представником позивача, то не з'ясовано та необгрунтовано яку саме обставину позовної заяви ОСОБА_1 про поділ майна подружжя буде підтверджувати витребувана судом інформація.
18.10.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Ковриженко О. О. через «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року без змін.
Посилається на те, що ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, немає. Ухвала про витребування доказів постановлена до ухвалення рішення по суті спору, а тому заперечення на цю ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можливо включити до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене у цій справі.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги суд дійшов висновку, що провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Реви С. Л. підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.
У статті 353 ЦПК України наведено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів (п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Стаття 116 ЦПК України регулює підстави та порядок забезпечення доказів.
Частиною другою статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є у тому числі витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням.
Підстави витребування доказів, вимоги до форми і змісту клопотання учасника справи про витребування доказів, а також порядок розгляду судом цього клопотання визначено статтею 84 ЦПК України.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач заявив клопотання про витребування доказів шляхом витребування у ОСОБА_2 та ДПІ у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві документів, що підтверджують декларування особистих доходів та платіжних документів, що підтверджують сплачені ОСОБА_2 податки та обов'язкові платежі в Україні за доходи отриманими за всіма трудовими, цивільно-правовими контрактами з компаніями - нерезидентами, за період з 01.06.2016 по 01.04.2024.
В мотивувальній частині ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року зазначено, що заявник звернувся з клопотанням про витребування доказів. При постановленні вказаної ухвали суд посилався на положення ст. 84 ЦПК України.
Ухвали суду першої інстанції про витребування доказів не підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга подана представником ОСОБА_2 - адвокатом Ревою С. Л. не підлягає розгляду, оскільки стосується ухвали, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
За таких підстав провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Реви С. Л. належить закрити.
Керуючись ст. 260, 261, 351, 352, 353, 367, 368, 381 ЦПК України суд
ухвалив:
Закрити апеляційне провадження в справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Реви Світлани Леонідівни на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року.
Матеріали справи направити до Вишгородського районного суду Київської області для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук