Справа № 761/38616/24
Провадження № 1-кс/761/25723/2024
17 жовтня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого Слідчого в ОВС слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, ч. 1 ст. 135 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000001166, відомості, щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 жовтня 2024,-
17 жовтня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого Слідчого в ОВС слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, ч. 1 ст. 135 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000001166, відомості, щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 жовтня 2024.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000001166, відомості, щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 жовтня 2024.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 13 жовтня 2024 року, приблизно о 18 год. 53 хв., керуючи автомобілем марки «Chevrolet Volt» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Ольжича у м. Києві, зі сторони вул. Бакинської в напрямку вул. Олени Теліги, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 (пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод) Правил дорожнього руху України. В цей час, проїзну частину вул. Ольжича у м. Києві, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, перетинав пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався зліва направо відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу. Під час руху водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України.
В результаті ДТП, пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КНП «КМКЛ № 17», де помер під час стаціонарного лікування. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля автомобілем марки «Chevrolet Volt» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
14 жовтня 2024 року співробітниками СУ ГУ НП у м. Києві здійснено затримання ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.
14 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що останній самостійно прийшов до відділку поліції. Просив застосувати цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та проси відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати домашній арешт.
Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000001166, відомості, щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 жовтня 2024.
14 жовтня 2024 року співробітниками СУ ГУ НП у м. Києві здійснено затримання ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.
14 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення пов'язаного з порушенням правил дорожнього руху, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися. Крім того, останній усвідомлюючи можливість настання смерті потерпілого залишив останнього у небезпечному стані та покинув місце пригоди, що у свою чергу підтверджує усвідомлення останнім тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та можливого покарання.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, працевлаштування, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно останнього.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування з урахуванням часу фактичного затримання останнього, а саме до 13 грудня 2024 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого Слідчого в ОВС слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , під вартою визначити до 13 грудня 2024 року включно із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_8